Відпустки без оплати — хто з працівників має право у 2025 році

Українське законодавство надає право працівникам претендувати як на оплачувані відпустки, так і на неоплачувані. Зокрема, під час воєнного стану громадяни отримали значно більше можливостей щодо відпусток без оплати, ніж у мирний час.

Це передбачено законом №2136 "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану".

Види обов’язкових неоплачуваних відпусток у 2025 році

Згідно із чинним законодавством, цьогоріч працівники можуть звертатися до роботодавців із проханням піти в неоплачувану відпустку. Вони є обов’язковими, коли надаються за бажанням працівника і роботодавець не має права відмовити, а також необов’язкові, коли необхідна згода компанії. 

Згідно зі ст. 25 закону про відпустки, зокрема, передбачені такі види обов’язкових відпусток без оплати, якими можуть скористатися громадяни:

• для самотніх матері/батька, які мають від двох дітей, віком до 15 років або дитину з інвалідністю (терміном у два тижні щороку);
• для чоловіка/дружини, якщо перебувають у післяпологовій відпустці (не більш ніж 14 календарних днів);
• матері/іншим особам, якщо дитині потрібен домашній догляд, терміном, визначеним в медичному висновку, до досягнення дитиною шести років;
• для матері чи іншій особі для догляду за дитиною, якій немає 14 років у разі оголошення карантину;
• для учасників війни, рідним загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих захисників (до 14 календарних днів на рік);
• для осіб, у яких є особливі заслуги перед Батьківщиною (до 21 календарного дня щороку);
• для осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною (до 21 календарного дня за рік);
• для пенсіонерів за віком та особам з інвалідністю третьої групи (до 30 календарних днів за рік);
• для осіб з інвалідністю першої-другої груп (до 60 календарних днів);
• для осіб, які одружуються (до 10 календарних днів);
• для працівників у разі смерті рідних по крові або по шлюбу (до 7 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду, для інших рідних до 3 календарних днів без урахування часу для проїзду);
• для працівників у разі необхідності догляду за хворим рідним по крові або по шлюбу за висновком лікарів (до 30 календарних днів);
• для працівників для завершення санаторно-курортного лікування (тривалістю, визначеною у висновку лікарів);
• для працівників для вступних іспитів у вузи (до 15 календарних днів без урахування часу для проїзду);
• для працівників, допущених до складання вступних іспитів в аспірантуру з відривом/без відриву від виробництва (тривалістю, необхідною для проїзду);
• для сумісників на термін до дати завершення відпустки за основним місцем роботи;
• для ветеранів праці (до 14 календарних днів за рік);
• для працівників, які не використали за попереднім місцем роботи щорічну основну та додаткові відпустки повністю/частково і одержали за них грошову компенсацію (до 24 календарних днів);
• для працівників, неповнолітні діти яких вступають до вузів, розташованих в іншій місцевості (до 12 календарних днів без урахування часу для проїзду, за наявності від двох дітей зазначеного віку відпустку надають окремо для супроводу кожної дитини);
• для працівників, які є членами пожежно-рятувальних підрозділів (до 5 календарних днів);
• для працівників, які повернулись на роботу після звільнення з військової служби через закінчення особливого періоду або через оголошення демобілізації (до 60 календарних днів);
• для працівників, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі, упродовж четвертого року навчання надають за їхнім бажанням один день на тиждень, вільний від роботи, без збереження зарплати.

Що змінилось для неоплачуваних відпусток під час війни

Під час воєнного стану з’явився новий вид обов’язкової неоплачуваної відпустки для внутрішніх переселенців та громадян, які виїхали за кордон (до 90 календарних днів).

Також тепер надається право на неоплачувану відпустку для демобілізованих працівників (до 60 днів) та на необов’язкову неоплачувану відпустку без граничного терміну тривалості.

Окрім того, під час війни, деякі роботодавці можуть відмовляти працівникам навіть в обов’язкових неоплачуваних відпустках, відповідно до ч. 12 закону №2136, якщо залучені до виконання робіт на критичній інфраструктурі, на оборонному виробництві або до виконання мобілізаційного замовлення (крім відпустки через вагітність та пологи та відпустки для догляду за дитиною до трирічного віку).

Для отримання відпустки на 90 днів тим, хто виїхав за кордон або отримав статус ВПО, необхідно написати заяву та додати документи з підтвердженням факту виїзду або надання статусу офіційного переселенця.

Раніше ми розповідали про правила виплати "оздоровчих" для вчителів у 2025 році. Згідно із законодавством, кожен педагог має право на виплату матеріальної допомоги для оздоровлення упродовж року. 

Також повідомляли, чи врахують до страхового стажу додаткову неоплачувану відпустку. Для такого відпочинку діють особливі правила.