В Україні скасували Господарський кодекс — що це означає
Поділитися
Нещодавно президент України Володимир Зеленський підписав закон про скасування Господарського кодексу. Цей збірник законів містить норми, що регулюють діяльність державних та комунальних підприємств, а також положення щодо вирішення спорів між підприємствами. Поки депутати запевняють, що ця реформа відкриє Україні шлях до європейської економіки, юристи застерігають від наслідків такого кроку.
Новини.LIVE розповідають, чому в Україні скасували Господарський кодекс, які наслідки реформа матиме для бізнесу та як вплине на економіку України.
Що таке Господарський кодекс України
Господарський кодекс України виконує низку важливих функцій, спрямованих на регулювання та розвиток економічної діяльності. Він встановлює правові основи для всіх видів господарської діяльності в країні, включаючи підприємництво і некомерційну діяльність та створює єдині правила для всіх учасників ринку.
Кодекс також забезпечує захист прав та інтересів суб'єктів господарювання, таких як підприємці та споживачі. Також він є запобіжником від монополізму. Крім того, Господарський кодекс визначає форми та методи державного регулювання, такі як ліцензування, патентування, квотування та оподаткування.
Господарський кодекс був прийнятий у 2003 році та почав діяти з 1 січня 2004 року. За час існування багато норм, які спочатку були включені до нього, згодом виділили в окремі закони. Наприклад, було розроблено спеціальні законодавчі акти, що регулюють діяльність банків, питання інтелектуальної власності, процедури банкрутства та інші аспекти господарської діяльності.
Скасування Господарського кодексу України
У січні 2025 року депутати Верховної Ради України у другому читанні підтримали Закон № 6013 "Про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період". Ухвалений документ фактично скасовує Господарський кодекс.
Згідно з пояснювальною запискою до документа, скасування Господарського кодексу та внесення поправок до Цивільного кодексу дозволить підвищити інвестиційну привабливість країни, а також запровадити дієві механізми контролю за використанням державної та комунальної власності.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що скасування Господарського кодексу пов'язане з його невідповідністю сучасному правовому полю України. За його словами, законопроєкт спрямований на приведення українського законодавства у відповідність до вимог та стандартів Євросоюзу в ході перехідного періоду.
"Це черговий шлях до дерадянізації українського законодавства, і ми прощаємося з таким атавізмом, яким був Господарський кодекс, який вихолощений і абсолютно непридатний для життя в Україні", — підкреслив Стефанчук.
За словами парламентаріїв, робота над цим законопроєктом велася три роки, а його ухвалення наближає Україну до європейської системи приватного права. Зокрема, закон:
- знижує корупційні ризики у сфері регулювання приватноправових відносин;
- передбачає реорганізацію приватних, державних та комунальних підприємств, перетворюючи їх на товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) та інші сучасні організаційно-правові форми;
- не зачіпає діяльність раніше створених комунальних медичних та інших установ.
Перехідний період запровадження нових норм становитиме сім років.
У вівторок, 25 лютого, президент України Володимир Зеленський повернув закон №6013 в Раду зі своїм підписом, чим фактично дав старт реформі та скасуванню Господарського кодексу.
Заступник голови Комітету з економічного розвитку Олексій Мовчан зазначив, що це одна з найбільших економічних реформ. За його словами, Господарський кодекс був пережитком радянської системи, перешкоджав розвитку бізнесу та не відповідав європейським нормам.
Мовчан додав, що згідно з законом буде проведена масштабна інвентаризація державного майна, діяльність держпідприємств стане прозорішою, а для приватного бізнесу усуваються бар'єри та спрощується регулювання.
Що буде замість Господарського кодексу України
Закон №6013 передбачає масштабну корпоратизацію державної та комунальної власності. Приватні підприємства підлягають перетворенню на товариства з обмеженою відповідальністю, які стануть їх правонаступниками. Передача майна здійснюватиметься за договорами управління, оренди чи у власність. Для комунальних підприємств передбачено гнучкий підхід, що дозволяє місцевим громадам самостійно розв'язувати питання необхідності перетворення.
Угоди з активами компаній, у яких державі належить понад 50% акцій, проводитимуться через систему "Прозорро.Продажі". Також закон зобов'язує державні підприємства оприлюднювати фінансову звітність.
Держава може бути засновником або учасником господарських товариств, що виникають в результаті реорганізації. Підприємства, які не пройшли реорганізацію, будуть підлягати ліквідації.
Закон також регулює штрафні санкції для оборонних підприємств за порушення термінів постачання товарів, робіт та послуг. Введено єдину відповідальність — пеня у розмірі 3% за кожен місяць прострочення. Крім того, документ надає територіальним громадам право створювати юридичні особи для ефективного управління майном та реалізації соціальних ініціатив. Упродовж перехідного періоду підприємства продовжать свою діяльність, поступово адаптуючись до нових вимог.
Чому скасування Господарського кодексу України критикують
Втім, така радикальна реформа сподобалась не всім в Україні. Деякі експерти стверджують, що скасування Господарського кодексу може призвести до додаткових витрат, збільшити бюрократію та дестабілізувати роботу бізнесу.
Зокрема, на думку завідувача кафедри Господарського права Одеської юридичної академії, професора, доктора юридичних наук Олег Підцерковного під реорганізацію чи ліквідацію підпадуть понад 250 тисяч підприємств, серед яких близько чотирьох тисяч — державні, 15 тисяч — комунальні, а решта є приватними.
"У 2021 році Академія наук підрахувала, що на реорганізацію потрібно 3 млрд грн, за нинішніми цінами це явно більше. Потрібно переробляти всю документацію, права на землю, права на нерухомість, договори різні, прямі витрати просто на реєстрацію тощо", — додав професор.
Критики реформи також зазначають, що перехідне законодавство не вирішує всіх проблем. Зокрема, замість чинних норм управління державною та комунальною власністю планується впровадження поняття "узуфрукт" — права користування чужим майном з можливістю отримання доходів, але без права його відчуження або знищення. Однак в українському законодавстві, включаючи Цивільний кодекс, немає чіткого визначення цього терміну та механізму його застосування.
Крім того, хоча норми Господарського кодексу нерідко дублювалися в інших законах, створювали юридичні колізії та містили численні посилання на інші нормативні акти, він включав низку унікальних положень, не представлених в інших законодавчих документах.
Зокрема, це стосується норм, спрямованих на запобігання монопольним зловживанням. Скасування норм кодексу може призвести до посилення позицій монополістів та утиску прав малого та середнього бізнесу.
Наприклад, згідно з Господарським кодексом, суд мав право зобов'язати монопольну компанію укласти договір з малим підприємцем, якщо вона ухилялася від співпраці. У разі скасування кодексу, така юридична можливість зникне.
"Також Господарський кодекс встановлює відповідальність юридичних осіб публічного права, визначає шестимісячний строк застосування господарських санкцій, надає можливість застосовувати залікову неустойку тощо. Ці норми активно використовують на практиці юристи, вони справді мають значення для захисту бізнесу", — зазначила співкеруюча партнерка юридичної компанії "Армада" Анастасія Луук.
Експерт з економічних та політичних питань Юрій Гаврилечко вважає, що скасування Господарського кодексу може призвести до правового хаосу.
"Як це буде працювати, ніхто не знає. Зокрема, з якими викликами доведеться зіткнутися. Це стосується багатьох підприємств, які й так працюють у складних умовах. Особливо враховуючи те, що банківська система нас де-факто не кредитує. Проте держава підіймає податки та замінює процедури сільськогосподарської діяльності, що подвійно б’є по бізнесу. Це негативно позначиться на економіці в цілому", — підкреслив експерт.
На думку Гаврилечко наразі немає зрозумілої стратегії впровадження реформи, а зруйнована буде хоч і недосконала, але працююча система.
Нагадаємо, голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Руслан Магомедов прогнозує в Україні 5 IPO за 2 роки. На його думку, однією компаній, що проведе публічне розміщення акцій, може стати державна "Укрпошта".
Крім того, в Україні масово закриваються ФОПи. За підсумками січня 2025 року кількість ФОПів зменшилася на понад 61 тисячу. Це антирекордний показник.
Читайте Новини.LIVE!
