Погрожують арештом майна чи дзвонять родичам: що категорично заборонено колекторам

Прострочений кредит ще не означає, що людина залишається без прав. В реальності ж багато позичальників після першого пропущеного платежу стикаються не лише з нагадуваннями про борг, а й зі справжнім психологічним тиском. Комусь телефонують по десять разів на день, комусь пишуть повідомлення з погрозами, а інколи доходить навіть до дзвінків родичам чи роботодавцю. 

Відомо, що насправді колектори можуть робити, а за що їм загрожує відповідальність. Про це розповідає Новини.LIVE з посиланням на Судово-юридичну газету.

Хто контролює роботу колекторів

Кілька років тому правила роботи колекторських компаній змінилися. Зараз їхню діяльність регулює Закон України "Про споживче кредитування", а контролює її Національний банк України.

Що колектори мають право робити

Колектори можуть лише повідомляти про наявність заборгованості та пропонувати варіанти її добровільного погашення.

Для цього вони можуть:

• телефонувати;
• надсилати SMS;
• писати електронні листи;
• надсилати повідомлення у дозволений законом спосіб.

Під час першої розмови представник компанії повинен назвати:

• своє ім'я;
• назву компанії;
• від імені якого кредитора він діє;
• суму простроченої заборгованості.

Крім того, ви маєте повне право попросити документи, які підтверджують, що саме ця компанія дійсно отримала право вимагати повернення вашого боргу.

Не кожен, хто телефонує, є законним колектором

Якщо вам телефонують із вимогою повернути кредит, не поспішайте панікувати.

Спочатку попросіть назвати повну назву компанії, після чого перевірте її у відкритому Реєстрі колекторських компаній на сайті Національного банку.

Іноді вже цього достатньо, щоб зрозуміти, чи маєте справу із законною компанією, чи з людьми, які просто прикриваються статусом колекторів.

Що колекторам категорично заборонено

Колектори не мають права:

• погрожувати фізичною розправою;
• лякати арештом майна без рішення суду;
• говорити про кримінальну відповідальність лише через борг;
• представлятися працівниками поліції, прокуратури, суду чи виконавчої служби;
• надсилати фальшиві "судові повістки" або документи, схожі на офіційні.

Скільки разів можуть телефонувати

Колектори не можуть:

• телефонувати з 20:00 до 9:00;
• зв'язуватися з боржником більше двох разів на добу, якщо людина сама цього не просила.

Тому десятки дзвінків протягом дня — це вже порушення.

Чи можуть телефонувати вашим рідним

Багатьох це дивує, але ні, якщо ви не давали на це згоди.

Колектори не мають права використовувати ваших родичів, друзів, сусідів чи роботодавця для тиску.

Якщо вони починають телефонувати вашим близьким лише для того, щоб вплинути на вас, це може бути не лише порушенням Закону "Про споживче кредитування", а й законодавства про захист персональних даних.

До речі, будь-яка третя особа вже під час першої розмови може вимагати більше не використовувати її персональні дані. Після цього дзвінки повинні припинитися.

Якщо погрожують судом чи арештом майна

Це одна з найпоширеніших страшилок. Але варто знати, що колектори не можуть:

• накладати арешт на майно;
• блокувати банківські рахунки;
• описувати квартиру чи автомобіль;
• виселяти людину;
• відкривати кримінальні справи.

Усе це можуть робити лише суд та державний або приватний виконавець після відповідного судового рішення.

Тому повідомлення на кшталт "завтра приїде поліція", "майно вже арештоване" чи "сьогодні відкриють кримінальну справу" найчастіше є простою маніпуляцією.

Куди скаржитися

Якщо колектори порушують закон, не ігноруйте це. Насамперед збережіть усі докази:

• записи телефонних розмов;
• SMS;
• скриншоти повідомлень;
• фотографії листів;
• журнал дзвінків.

Після цього можна звернутися до Національного банку України, який контролює діяльність колекторських компаній.

НБУ має право:

• проводити перевірки;
• накладати штрафи;
• виносити попередження;
• навіть виключати компанії з офіційного реєстру.

Якщо ж вам погрожують фізичною розправою, вимагають гроші незаконними способами або поширюють ваші персональні дані — потрібно звертатися ще й до поліції.

Як повідомляли Новини.LIVE, під час воєнного стану українці не звільняються від обов'язку повертати кредити, навіть якщо втратили роботу чи дохід через війну. Водночас банки не можуть нараховувати штрафи та пеню за прострочення, а позичальники, які опинилися у скрутному становищі, можуть звернутися по реструктуризацію боргу або кредитні канікули.

Також Новини.LIVE писали, що українці можуть безкоштовно перевірити, чи внесені вони до Єдиного реєстру боржників, а також чи відкриті щодо них виконавчі провадження. Зробити це можна онлайн через офіційний реєстр Міністерства юстиції або в застосунку "Дія", витративши лише кілька хвилин.