Трудовий кодекс по-новому: профспілки знайшли недоліки

Ринок праці: профспілки критикують новий проєкт Трудового кодексу
Працівники на підприємстві. Фото: Freepik

Українські профспілки пояснили, що передбачає нова ініціатива Кабінету міністрів у питанні працевлаштування громадян. Йдеться про проєкт Трудового кодексу під номером 16010, в черговий раз внесений до парламенту. Експерти вважають, що на ділі заявлені тези можуть не відповідати дійсності.

Про це розповідають Новини.LIVE із посиланням на Федерацію профспілок України (ФПУ).

Реклама

Трудові відносини за домовленістю сторін

Як зазначають профспілки, влада презентувала документ як крок у напрямку належних умов праці, гнучкості трудових відносин і сучасного ринку праці, що відповідатиме нормам Європейського союзу (ЄС).

Вони зазначають, що твердження про більшу договірність трудових відносин правдиве тільки наполовину. Там пояснили, що договірне регулювання може працювати добре лише тоді, коли сторони рівні. Однак людина, яка шукає роботу, в основному не має права диктувати роботодавцю умови.

У питанні, де нинішній закон гарантує надання базового захисту, новий проєкт кодексу замінює на "домовленість сторін", і в результаті програє працівник.

Читайте також:

Гнучка форма зайнятості

Також автори ініціативи стверджують, що новий Кодекс надасть громадянам більше можливостей для поєднання роботи із сімейними обов'язками. Однак на практиці, порівняно з чинними нормами законодавства, проєкт скоротить список тих, хто зможе претендувати на більш гнучку зайнятість:

  • скоротяться категорії працівників з правом вимагати надомну/дистанційну роботу;
  • знизяться гарантії щодо залучення до нічних і надурочних робіт, а також відряджень. 

З огляду на це, ті, хто найбільше потребує гнучкості (батьки з малими дітьми, особи з інвалідністю, ті, хто доглядає за рідними) ризикують втратити нинішній захист.

Такий підхід дозволить компаніям швидше та простіше звільняти з роботи працівників.

Соціальний діалог 

Також пропонують посилити роль соціального діалогу, однак на практиці проєкт дозволить роботодавцю ухвалювати локальні акти без погодження з профспілками, а обов’язкове погодження на звільнення замінять формальними консультаціями.

Тоді як нинішню дієву процедуру ініціювання профспілкою звільнення керівника, який порушив трудове законодавство — скасують. 

Відсутність прив'язки зарплати до норми

У Федерації погоджуються із заявленою урядом тезою про те, що зарплата є результатом праці, а не просто виплатою. Однак там наголосили, що проєкт досі не містить прив'язки мінімальної заробітної плати до середньої по сектору на рівні не нижче 50%, як передбачає Директива ЄС 2022/2041.

Профспілки вважають, що слова про гідну оплату повинні бути підкріплені конкретною нормою, а не бути лише декларацією.

Скорочення тривалості відпустки

Також повідомляють, що можуть погіршитися соціальні гарантії у разі залучення до нічних і надурочних робіт, надання соцвідпусток, охорона праці жінок. Зокрема, у документі заклали такі цифри: 

  • скорочення соціальної відпустки з 10 до 7 днів (і з 17 до 10 днів за певних підстав);
  • збільшення дозволених надурочних робіт до 180–250 годин на рік замість нинішніх 120;
  • розширення категорій працівників, яких залучатимуть до нічних і надурочних робіт та відряджень виключно за ініціативою роботодавця — замість чинної вимоги отримувати їхню згоду. 

Влада наголосила, що працівники, роботодавці й держава повинні бути рівними сторонами діалогу, а профспілки — мати реальний важіль впливу на трудову політику. Проте у ФПУ вважають, що на ділі це не відповідає дійсності.

Хоч у Мінекономіки назвали проєкт результатом майже дворічної спільної роботи з профспілками, роботодавцями та міжнародними партнерами, однак принципові позиції у новій редакції №16010 так і не врахували.

Також уряд повторно подав проєкт до ВРУ за спецпроцедурою, що застосовується в умовах воєнного стану — тобто без повноцінної згоди з профспілками. 

Раніше Новини.LIVE розповідали, яка буде зарплата у держслужбовців у вересні. В Україні оплата праці ґрунтується на класифікації посад державної служби. Цьогоріч для окремих категорій збільшили посадові оклади. Також зберегли право на підвищувальні коефіцієнти. Дехто з держслужбовців матиме право на оклад 125 000 грн.  

Також Новини.LIVE писали про те, що українські профспілки пропонують підвищити мінімальну зарплату в країні. Зокрема, 2027 року виплату пропонують наблизити до 50% від середньої зарплати. Йдеться не про конкретну суму, а орієнтир. Однією з причин необхідності перегляду мінімальної зарплати називають низьку фактичну купівельну спроможність.

зарплати робота гроші уряд ринок праці