Робота за сумісництвом — що треба знати українцям у 2025 році

Українське трудове законодавство допускає можливість роботи громадян на кількох підприємствах. Відповідний тип роботи за сумісництвом має свої особливості та вимоги, зокрема, щодо внесення інформації у трудову книжку.

Відповідне право прописане у ст. 102-1 Кодексу законів про працю України (КЗпП).

Що треба знати про роботу за сумісництвом

Сумісництвом вважається виконання працівниками іншої оплачуваної роботи, окрім основної, за трудовим договором у вільний від основної роботи період часу. Тобто, йдеться про додаткову роботу, яку громадянин може виконувати, не порушуючи графіки.

1. Є два види сумісництва: внутрішнє, коли працівники виконують додаткові обов'язки у тій же компанії, і зовнішнє, коли додаткову роботу виконують в інших роботодавців.
2. Робота як на основній роботі, так за сумісництвом може або однаковою або різною.
3. Оформлення сумісництва може бути як на необмежену тривалість, так і на конкретний період. При цьому кількість місць роботи за сумісництвом закон не обмежує.
4. Праця за сумісництвом передбачає як повну, так і неповну зайнятість. Дозволяється її виконувати як до, так і після основного періоду роботи.

Зарплата сумісника нараховується за фактично виконану працю. Для внутрішніх сумісників визначається окремо за основним місцем роботи та сумісництвом. Із такої зарплати також утримується ПДФО 18% та ВЗ за ставкою 5%.

Правила внесення записів у трудову книжку про роботу за сумісництвом

Щодо внесення такої інформації до трудової книжки, то це визначено нормами Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом №58 Міністерства праці, Міністерства юстиції, Міністерства соцзахисту населення. Згідно з ним, запис про працю за сумісництвом може вноситися до паперової трудової книжки за бажанням працівників.

За інформацією Федерації професійних спілок, записи мають вноситися, як правило, у разі звільнення працівника з сумісництва на основі відповідної довідки з місця роботи щодо термінів роботи.

Такі записи уповноважені вносити тільки роботодавці за основним місцем роботи, тому інформацію щодо праці за сумісництвом мають вказувати тільки вони. За правилами, спочатку вноситься запис про роботу за сумісництвом, а після цього інформація про звільнення з основного місця роботи.

Якщо за час роботи за сумісництвом працівник змінив кілька основних місць роботи, то дані щодо сумісницької роботи у відповідні періоди мають вноситися кожним окремим роботодавцем за основним місцем роботи.

"Якщо цього раніше зроблено не було, то теперішній роботодавець може внести запис про роботу за сумісництвом лише за той період, який збігається з роботою у нього за основним місцем роботи", — йдеться у поясненні.
 
У трудову книжку не вносяться записи щодо прийняття на роботу на неповний робочий час/встановлення неповного робочого часу. У ній не вказують умови працевлаштування: 

• період робочого часу — неповний/скорочений робочий день/термін випробування;
• характер трудового договору — строковий/безстроковий.

Раніше ми розповідали, які умови для тих, хто хоче стати фахівцем із супроводу ветеранів. У Мінветеранів розповіли, які вимоги до освіти для кандидатів, також відома зарплата таких працівників. 

Також ми писали, як у серпні зміняться доходи українців за рахунок індексації заробітної плати, що є соціальною гарантією держави. Максимальний розмір становитиме близько 133 грн.