Пенсії за балами — все про нову систему та що буде з виплатами

Гроші у руках. Фото: Новини.LIVE/Ігор Кузнєцов

Нещодавно у Міністерстві соціальної політики України оприлюднили проєкт пенсійної реформи, що передбачає провадження системи балів за страхові внески та інші важливі зміни. Запровадити бальну систему планують вже з 1 липня 2025 року. Втім це не перша спроба влади змінити систему нарахування пенсій. Минулий законопроєкт про накопичувальну пенсійну реформу не зміг набрати необхідну кількість голосів у Верховній Раді.

Новини.LIVE розповідають про нову бальну систему виплат пенсій, як вона буде працювати, чи зміняться виплати пенсіонерам та, чи запрацює пенсійна реформа в Україні.

Якою буде пенсійна реформа в Україні

Міністерство соціальної політики України представило законопроєкт, який передбачає масштабні зміни у пенсійній системі країни. Основна мета реформи — перехід до трирівневої моделі, запровадження накопичувальної системи та спрощення розрахунків пенсій за допомогою бальної системи.

Три рівні нової системи пенсійного забезпечення:

  • солідарна пенсія —  складається з двох частин: базової та страхової. Якщо тривалість страхового стажу становить 35 років, вихід на пенсію можливий з 60 років. Мінімальний стаж для виходу на пенсію — 15 років, при цьому пенсійний вік становить 65 років;
  • обов'язкова накопичувальна пенсія — частина пенсії, яка формується шляхом внесків громадян та роботодавців;
  • добровільно накопичувальна пенсія — можливість самостійно накопичувати додаткові кошти на старість.

Як будуть нараховувати солідарну пенсію

Виплати складатимуться з двох компонентів: страхової (зараз отримують пенсіонери в Україні) та базової пенсії.

Базова пенсія стане фіксованою виплатою для всіх пенсіонерів. Виплати будуть становити 30% від мінімальної заробітної плати після вирахування податків. Якщо реформа набуде чинності у 2025 році, то розмір базової пенсії (при мінімальній зарплаті 8000 грн та після податкових відрахувань) становитиме 1848 грн.

Страхова пенсія залишиться частиною солідарної системи, але розрахунок виплат буде переглянуто. Замість складних формул планується використання бальної системи. Розмір пенсії залежатиме від стажу роботи та рівня доходу пенсіонера. Також пропонується окремо нараховувати професійні пенсії — це доплати, які зараз відомі як спецпенсії.

Страхова пенсія повністю залежатиме від сплати людиною внесків ЄСВ протягом життя. Ці внески перетворюватимуться на бали, підрахунок яких при виході на пенсію визначить розмір виплат.

Введення бальної системи має усунути проблему несправедливості для людей з однаковим трудовим стажем та зарплатою, але різним часом виходу на пенсію. Наприклад, людина, яка вийшла на пенсію у 2002 році, отримує значно меншу пенсію порівняно з тим, хто вийшов на пенсію у 2020 році за однакових умов. Нова система дозволить перерахувати пенсії для тих, хто одержує менше.

Крім того, передбачається, що бальна система замінить щорічну індексацію пенсій, яку проводить уряд. Зараз індексація розраховується з урахуванням половини зростання середньої заробітної плати та половини рівня інфляції.

Це призводить до того, що в періоди стабільного економічного розвитку та низької інфляції пенсії збільшуються повільніше за заробітні плати. Прив'язка до вартості балу дозволить усунути цю проблему, оскільки його ціна визначатиметься виключно розміром середньої заробітної плати.

Як будуть нараховувати бали

Сплата ЄСВ із середньої заробітної плати в країні, приноситиме 10 балів щомісяця, що за 35 років становитиме 4200 балів. Якщо розмір заробітної плати відрізняється від середньої, кількість балів зменшуватиметься або збільшуватиметься пропорційно — коефіцієнт буде залежати від того на скільки в більшу, чи меншу сторону відрізнятиметься зарплата від середньої.

Наприклад, якщо людина офіційно працевлаштована та її заробітна плата становить 20 000 грн, то, виходячи з даних Пенсійного фонду про середню зарплату у вересні 2024 року у розмірі 18 020,86 грн, їй будуть нараховувати не 10 балів за місяць, а 11,09. Оскільки його дохід перевищує середній показник у 1,109 рази, кількість балів збільшиться пропорційно.

Інший приклад: якщо працівник у вересні отримував заробітну плату у розмірі 10 000 грн, то йому буде нараховано 5,54 пенсійного бала, оскільки цей дохід становить лише 55,4% від середньої зарплати в країні.

Вартість одного бала уряд щорічно встановлюватиме у березні. Формула розрахунку, прописана у законопроєкті та передбачає множення середньої заробітної плати за даними ПФУ за минулий рік на коефіцієнт 0,3 з наступним розподілом результату на 4200.

Наразі вартість одного балу складає 1,02 грн. Таким чином, людина, яка все життя отримувала середню заробітну плату і накопичила 4200 балів, могла б розраховувати на страхову пенсію у розмірі 4292 грн. До цієї суми, згідно з реформою, додається базова пенсія, що зрештою становило б 6140 грн. Також до загального розміру додаються накопичення, зроблені пенсіонером упродовж життя.

Як буде працювати накопичувальна пенсія

За словами міністра соціальної політики Оксани Жолнович, система обов'язкової накопичувальної пенсії, має розпочати функціонування у 2026 році. Вона буде заснована на персоналізованих рахунках громадян, на відміну від солідарної системи, де кошти надходять до загального фонду.

На першому етапі реформи протягом трьох років накопичення розміщуватимуться в державному накопичувальному фонді. Після цього громадяни матимуть змогу обрати приватний фонд для зберігання своїх коштів.

Внески на накопичувальні рахунки формуватимуться з кількох джерел: ЄСВ, ПДФО та додаткових відрахувань із зарплати. У перший рік реформи роботодавець перераховуватиме 1% від зарплати співробітника з ПДФО на його накопичувальний рахунок, держава — 1% з ЄСВ, сама людина зможе додатково внести ще 1%.

Поступово розмір внесків збільшиться. З четвертого року реформи обов'язковий внесок із ПДФО становитиме 3%. Далі працівник зможе самостійно визначати розмір додаткових внесків. Держава співфінансуватиме накопичення з ЄСВ, вносячи суму, що дорівнює внескам працівника, але не більше 3%. Таким чином, за згодою працівника на максимальний внесок у 3% загальний розмір накопичень складе 9%.

На відміну від внесків до солідарного пенсійного фонду, які використовуються для виплат поточним пенсіонерам, кошти у накопичувальному фонді залишатимуться у власності громадянина. Ці кошти можна буде, наприклад, передавати у спадок.

Які ще зміни заплановані у пенсійній реформі

При переході на нову формулу розрахунку пенсій планується скасувати різні доплати та компенсації, включаючи доплату за понаднормовий стаж. Однак передбачається, що це не буде відчутно, оскільки страхова пенсія збільшиться, а до неї додасться базова частина.

Також передбачено можливість скасування пільгового стажу. При цьому зазначається, що стаж, набутий до набрання чинності новим законом, зараховуватиметься на умовах попереднього законодавства. Крім того, із нового законопроєкту фактично виключається розділ про пенсії за інвалідністю.

Проєкт закону також передбачає, що пенсії за вислугу років виплачуватимуть лише до запровадження професійної накопичувальної системи. Розмір допомоги на поховання пенсіонера визначатиметься Кабінетом Міністрів, а не залишатиметься фіксованим, як зараз, у розмірі двох пенсій померлого.

Також планується тимчасово (на період воєнного стану) обмежити пенсії, що перевищують максимальний розмір 23 000 грн. Це обмеження стосуватиметься пенсій чорнобильців, військових та держслужбовців. Пенсії, які перевищують цей поріг, можуть бути скорочені на 20-60%, залежно від суми перевищення.

В чому проблеми пенсійної реформи

Це не перша спроба влади змінити підхід до сплати пенсій. Накопичувальний рівень пенсійної системи було передбачено законодавством ще 2003 року, проте з того часу всі спроби його впровадження виявилися невдалими.

Зокрема, у 2021 році, за кілька місяців до початку повномасштабної війни, спробу запровадити накопичувальний рівень зробило Міністерство фінансів. Крім того, у квітні 2023 року до Верховної Ради вже вносився законопроєкт про накопичувальну пенсійну реформу, але тоді для його ухвалення у парламенті не вистачило голосів.

Директор Інституту розвитку територій Юрій Ганущак зазначає, що використання прозорішого механізму для розрахунку пенсій є очевидною перевагою запропонованого проєкту. За його словами, пенсійні виплати будуть ґрунтуватися не на розмірі зарплати, як зараз, а на розмірі страхових внесків.

Водночас він звертає увагу на недостатнє опрацювання перехідних положень. Залишаються питання щодо перерахунку пенсій у зв'язку із запровадженням базової частини, а також порядку обліку стажу до впровадження автоматизованої системи у 2004 році та використання коефіцієнтів відрахувань від заробітної плати.

Нагадаємо, в Україні зменшується кількість пенсіонерів, але витрати на їхні виплати продовжують зростати. За словами експерта пенсійної сфери Сергія Коробкіна, уряд планує здійснити індексацію пенсій на 10%.

При цьому, у 2025 році не будуть переглядатися мінімальні та максимальні пенсії. Це пов'язано з тим, що уряд прагне зекономити державні кошти на тлі повномасштабної війни з РФ.