Колишня дружина та мати дитини претендували на 15 млн грн: суд визначився зі справою

Колишня дружина загиблого військовослужбовця намагалася отримати частину одноразової допомоги у 15 млн грн, довівши, що після офіційного розлучення вони продовжували жити однією сім’єю. Однак Верховний Суд скасував рішення попередніх інстанцій і відмовив у позові. Причиною стало те, що до справи не залучили іншу жінку, яка також претендувала на виплату після народження дитини від військового. 

Про це розповіла "Судово-юридична газета", передають Новини.LIVE.

Чому виник спір за 15 млн грн

Військовослужбовець одружився 25 червня 2016 року, а 4 січня 2023 року офіційно розірвав шлюб. За словами колишньої дружини, це не означало припинення сімейних відносин. Вона стверджувала, що вони продовжували жити разом, вести господарство та мати спільний бюджет.

25 березня 2023 року чоловік загинув під час бойових дій на Донеччині.
Після його смерті колишня дружина звернулася до Міністерства оборони для отримання одноразової грошової допомоги. Загальна сума виплати становила 15 млн грн.

Матері загиблого призначили 5 млн грн, а решту 10 млн грн залишили нерозподіленими через спір між претендентками на ці кошти.

На частину допомоги претендувала також жінка, яка народила дитину після смерті військовослужбовця. Їй відмовили в призначенні виплати на дитину, оскільки права обох жінок потребували уточнення.

Колишня дружина доводила спільне проживання та утримання

Жінка звернулася до суду, щоб встановити факт проживання із загиблим однією сім’єю без реєстрації шлюбу та перебування на його утриманні з 4 січня до 25 березня 2023 року.

На підтвердження своїх вимог вона надала банківські виписки, документи про доходи та показання свідків.

Згідно з банківськими документами, із квітня 2022 року до березня 2023 року військовослужбовець переказав їй близько 126 тис. грн. Сама жінка за цей час перерахувала чоловікові понад 32 тис. грн.

Свідки також розповідали про спільний побут, виховання військовим дочки колишньої дружини та його матеріальну допомогу сім’ї.

Водночас представник матері загиблого заперечував, що жінка перебувала на утриманні військовослужбовця після розлучення. За його словами, у спірний період чоловік переказав їй лише 5 тис. грн, а вона йому — понад 2,8 тис. грн.

Інша претендентка на виплату заявляла, що зустрічалася з військовослужбовцем із серпня 2022 року та проживала з ним під час його відпусток.

Як суди спочатку вирішили справу

8 травня 2025 року Миргородський міськрайонний суд задовольнив позов колишньої дружини.

Суд встановив, що жінка та військовослужбовець продовжували проживати однією сім’єю після розлучення. Також він визнав, що вона перебувала на утриманні чоловіка.

Проте 16 грудня 2025 року Полтавський апеляційний суд частково змінив це рішення.

Апеляція погодилася, що колишнє подружжя фактично проживало однією сім’єю після розірвання шлюбу. Водночас суд відмовив у встановленні факту перебування жінки на утриманні військовослужбовця.

Суд зазначив, що грошові перекази самі по собі не доводять постійного та повного матеріального утримання. Крім того, позивачка мала власний дохід і також переказувала гроші чоловікові.

Обидві сторони оскаржили рішення в касаційному порядку.

Чому Верховний Суд скасував попередні рішення

Верховний Суд встановив, що основною проблемою справи був неналежний склад відповідачів.

Колишня дружина звернулася з позовом лише до матері загиблого військовослужбовця. Іншу жінку, яка також претендувала на частину нерозподіленої допомоги у 15 млн грн, залучили до справи як третю особу без самостійних вимог.

Однак, на думку Верховного Суду, цього було недостатньо.

Суд наголосив, що якщо кілька осіб претендують на одну й ту саму державну виплату та їхні права взаємно виключають одне одного, вони повинні брати участь у справі як належні відповідачі.

У цьому випадку встановлення факту проживання колишньої дружини однією сім’єю із загиблим могло безпосередньо вплинути на права іншої претендентки.

Тому Верховний Суд дійшов висновку, що справу розглянули без необхідної співвідповідачки.

Чи встановив суд відсутність сімейних відносин

Верховний Суд не вирішував, чи справді колишнє подружжя продовжувало жити однією сім’єю після розлучення.

Також касаційна інстанція не встановлювала, чи перебувала жінка на утриманні військовослужбовця.

Суд відмовив у позові через процесуальне порушення, а не через відсутність доказів спільного проживання або матеріальної допомоги.

Водночас Верховний Суд зазначив, що така відмова не позбавляє колишню дружину права повторно звернутися до суду з позовом до належних учасників спору.

Остаточне рішення Верховного Суду

Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу матері загиблого військовослужбовця та залишив без задоволення скаргу колишньої дружини.

Суд скасував рішення Миргородського міськрайонного суду від 8 травня 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 16 грудня 2025 року.

У результаті Верховний Суд ухвалив нове рішення про відмову в позові щодо встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу та перебування на утриманні військовослужбовця.

Також із колишньої дружини стягнули 1 992 грн судових витрат за апеляційний і касаційний перегляд.

Постанова Верховного Суду набрала законної сили та є остаточною.

Раніше Новини.LIVE розповідали, коли військовий може отримати допомогу на оздоровлення. Це щорічна виплата військовослужбовцю, яка дорівнює його місячному грошовому забезпеченню. Право на неї виникає після першого повного місяця служби.

Також Новини.LIVE писали, які пенсії передбачені для військових. Умови їх призначення відрізняються та залежать від тривалості служби й підстав звільнення. Сам факт проходження військової служби не гарантує автоматичного призначення пенсії.