Що змінить новий Трудовий кодекс в Україні

Працівники на підприємстві. Фото: УНІАН

У 2026 році уряд подав до Верховної Ради проєкт нового Трудового кодексу й профільний комітет вже рекомендував розглянути ініціативу. Тим часом у Міністерстві економіки надали роз’яснення щодо ключових положень законопроєкту, адже у публічному просторі вже виникли деякі неточності щодо низки положень.

Про це розповідають Новини.LIVE із посиланням на законопроєкт
4775-IX та Мінекономіки.

Умови роботи у новому трудовому кодексі

Відповідна ініціатива покликана осучаснити українське трудове законодавство і наблизити до європейських норм, зокрема  імплементувавши директиви Європейського Союзу. Передбачені деякі новації у вигляді:

  • регулювання часу роботи та відпочинку;
  • прозорості зарплати;
  • захисту від дискримінації;
  • розвитку колективних переговорів;
  • створення балансу між працею та сімейним життям.

Новий проєкт Трудового кодексу встановить правила здійснення відеоспостереження та моніторингу робочого листування. Проте такі кроки будуть застосовуватися тільки у випадку об’єктивної потреби та інформуванням працівників. Такий контроль не зможе порушувати право на повагу на приватне та сімейне життя.

Також профспілки будуть зберігати пріоритетне право на представлення інтересів працівників у відносинах з роботодавцями. За їх відсутності інтереси зможуть здійснювати обрані ними представники.

Окрім того, проєкт встановить, що тривалість основної щорічної відпустки не зможе бути меншою за 28 календарних днів, однак у працівників, які наділені правом на довшу відпустку, її обсяг не скоротиться.

Будуть передбачені мінімальні стандарти для відпочинку:

  • для щоденного відпочинку — щонайменше 12 годин;
  • для щотижневого безперервного відпочинку — щонайменше 42 години.

Проєкт уточнить межі та порядок застосування понаднормової роботи. Норма тривалості робочого часу залишиться у 40 годин щотижня.

Пропонують таку граничну кількість понаднормових годин:

  • базова межа — 180 годин протягом року;
  • за домовленістю сторін у договорі — до 250 годин упродовж року. 

Зберігатиметься підвищена оплата праці за понаднормову роботу, за діяльність у нічний час, вихідні та святкові дні.

Що зміниться у питанні звільнення з роботи

У новому проєкті Трудового кодексу не передбачатиметься можливості звільнення працівників у період лікарняного або під час відпустки. Однак наказ про звільнення можуть надавати у вказаний період, а датою звільнення буде визначений перший робочий день після лікарняного/відпустки.

Усі гарантії для працівників на час тимчасової непрацездатності або відпустки будуть збережені. Зокрема, йдеться про базові гарантії для вагітних жінок і працівників із сімейними обов’язками. Передбачається:

  • заборона на звільнення громадян з дітьми до 1,5 року або дитиною з інвалідністю за ініціативою компані, окрім визначених у законі випадків;
  • гарантія в оплаті під час медоглядів для вагітних;
  • оплачувана відпустка для догляду за дитиною тривалістю чотири місяці.

Кожному з батьків буде надане індивідуальне право на два місяці такої відпустки, а для самотніх батьків збережеться право на повні чотири місяці.

Також запровадять локаут, тобто тимчасове призупинення роботи на період страйку з чіткими обмеженнями: локаут можливий тільки у відповідь на неправомірні дії сторони працівників і не допускаються у спорах щодо боргу із зарплати.

Яка тривалість робочого дня працівників у 2026 році

Відповідно до ст. 50 КЗпП України, у 2026 році нормальна тривалість робочого дня працівників не може перевищувати 40 годин протягом тижня.

Роботодавці під час укладання колективного договору мають право встановлювати норму тривалості робочого дня у рамках передбаченого рівня.

Як змінились правила у разі простою підприємства 

Навесні 2026 року змінились правила зупинення трудових договорів. Оскільки багато підприємств через військові дії в Україні не можуть провадити діяльність у зв'язку з руйнуванням приміщення, пошкодження обладнання, то роботодавці можуть не звільняти своїх працівників, а лише припиняти дію трудових договорів.

Раніше ми повідомляли, що у Мінфіні оприлюднили дані щодо середньої оплати праці та чисельності працівників у держорганах цього року. Найбільше отримують чиновники у Нацкомісії з держрегулювання у сферах енергетики та комунпослуг. 

Також ми писали, що у Держстаті оприлюднили дані щодо індексу інфляції, від якого залежить право на індексацію зарплати у квітні. Проте розмір не перевищив рівень необхідного порогу.