Банкам хочуть обмежити перевірки переказів деяких українців: хто у списку

В Україні можуть змінити правила фінансового моніторингу для політично значущих осіб (ПЕП). У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який пропонує заборонити банкам автоматично аналізувати кожну операцію ПЕП без наявності ризикових ознак. Йдеться не про повне скасування контролю, а про зміну підходу до перевірок. 

Автори документа вважають, що нинішня система часто створює зайві проблеми навіть під час звичайних побутових платежів, повідомляє Новини.LIVE з посиланням на відповідний законопроєкт №15228.

Фінансовий моніторинг ПЕП

Зараз банки часто перестраховуються і перевіряють буквально кожен крок людини, яка має статус ПЕП. Це стосується не лише міністрів чи депутатів, а й їхніх дітей, батьків та навіть бізнес-партнерів. 

Нова ініціатива пропонує впровадити реальний ризик-орієнтований підхід. Це означає, що замість суцільного контролю за оплатою комуналки чи купівлею продуктів, банки мають зосередитися на справді підозрілих операціях.

Головна зміна стосується статті 11 профільного закону. Новий документ пропонує чітко прописати: поглиблений моніторинг не може бути автоматичним або безумовним для кожної операції. Якщо сума невелика і немає жодних індикаторів ризику, банк не має права "мордувати" клієнта запитами про походження коштів.

Це дозволить прибрати зайвий адміністративний тиск, від якого часто потерпають люди, що вже давно залишили державні посади, але досі залишаються під прицілом фінустанов, вважають депутати.

Порогові операції для фінансового моніторингу

Зараз в Україні діє загальний поріг у 400 тисяч гривень, після якого перевірка стає обов’язковою. Проте для політично значущих осіб банки часто ігнорували цей ліміт, моніторячи операції навіть на кілька тисяч гривень. 

Автори законопроєкту наголошують, що така практика не відповідає міжнародним стандартам FATF. Оновлені норми мають змусити банки реагувати лише тоді, коли операція справді має ознаки відмивання доходів або інших порушень, а не просто тому, що її здійснює "публічна особа".

Обов’язки банків при перевірці джерела статків

Попри певні пом'якшення, ключові запобіжники залишаються на місці. Банки й надалі будуть зобов’язані:

• мати надійну систему для ідентифікації PEP-клієнтів;
• з’ясовувати джерела походження майна та статків при відкритті великих рахунків;
• отримувати дозвіл керівництва банку на встановлення ділових відносин з топ-чиновниками.

Тобто "зеленого світла" для відмивання грошей ніхто не дає — мова йде лише про здоровий глузд у щоденних операціях.

Автори документа переконані, що відмова від "автоматичного" моніторингу піде на користь усім. Банківські аналітики зможуть витрачати час на пошук реальних злочинних схем, а не на перевірку чеків із супермаркетів. Це допоможе збалансувати державний контроль та права громадян на приватність. 

Крім того, це має зменшити кількість безпідставних відмов у банківському обслуговуванні, з якими родичі політиків стикаються чи не щодня.

Як повідомляли Новини.LIVE, в Україні посилили контроль за великими готівковими витратами. Держфінмоніторинг тепер окремо перевіряє операції, пов’язані з купівлею дорогої нерухомості, преміальних авто та іншого коштовного майна, аби виявляти походження коштів і можливі фінансові порушення.

Також Новини.LIVE розповідали, що в 2026 році українські банки значно жорсткіше перевіряють грошові операції як звичайних клієнтів, так і ФОПів, а під пильний контроль дедалі частіше потрапляють навіть стандартні перекази чи нетипові надходження. Якщо транзакція здається банку ризиковою або не має зрозумілого походження коштів, рахунок можуть тимчасово заблокувати, однак проблема в тому, що більшість українців досі не знає, як саме працюють правила фінансового моніторингу та які операції викликають найбільше запитань у банків.