В Україні осучаснять правила звільнення працівників — деталі

В Україні народні депутати мають намір удосконалити трудове законодавство. Йдеться про ініціативу, покликану посилити захист прав працівників у разі загрози звільнення.

Відповідні зміни прописані у законопроєкті №13380, зареєстрованому у Верховній Раді.

Що передбачає новий законопроєкт 

Йдеться про проєкт закону "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо врегулювання питання додаткового захисту працівників у разі їх вивільнення". Згідно з ним, працівники отримають додаткові гарантії у разі загрози звільнення з посади. 

Відповідний законопроєкт вже передали на опрацювання в Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Документ пропонує внести зміни до Кодексу законів про працю України (КЗпП), доповнивши ст. 49-2 новими нормами.

Чинне законодавство містить деякі механізми захисту працівників у разі загрози звільнення. Зокрема, роботодавці зобов'язані:

• попереджати не пізніше ніж за два місяці до моменту звільнення;
• врахувати переважне право залишення на посаді;
• пропонувати інші наявні посади.

Проте, як зазначають автори ініціативи, роботодавці не завжди виконують  відповідні положення у повному обсязі. 

У зв'язку з цим пропонують встановити обов’язок на регулярній основі — з дати попередження до дати звільнення — інформувати працівників про всі наявні вакансії, що відповідатимуть кваліфікації.

При цьому така вимога має бути застосована навіть у ситуаціях, коли працівник сам подав заяву про скорочення терміну попередження.

Також пропонують надати право роботодавцям звільнення у разі систематичного невиконання працівниками без поважних причин обов’язків, покладених на них або нормами трудового розпорядку, якщо до цього неодноразово застосовувались дисциплінарні стягнення.

У разі ухваленні закону, він набере чинності з наступного дня після офіційного опублікування на урядових ресурсах.

Правила звільнення працівників з роботи

Звільнення працівників за ініціативою роботодавця регулюється Кодексом законів про працю та може відбуватися з різних причин, пов'язаних як з об'єктивними обставинами, так і з вини співробітників. Зокрема, серед об'єктивних підстав:

• зміни в організації виробництва та праці у разі ліквідації, реорганізації, банкрутства, перепрофілювання, скорочення чисельності або штату працівників на підприємстві;
• непроходження атестації у разі, якщо працівник не зміг підтвердити свою кваліфікацію.

Роботодавці зобов'язані видавати накази про звільнення:

• у разі скорочення штату, працівники мають бути письмово повідомлені про звільнення не пізніше ніж за два місяці; 
• працівникам має бути виплачена зарплата за фактично відпрацьований період часу, а також компенсація за невикористаний час відпустки;
• у деяких випадках, передбачених законом, має бути виплачена вихідна допомога. 

У період воєнного стану звільнення працівників може мати певні особливості. Так, роботодавці можуть звільняти працівників під час тимчасової непрацездатності чи відпустки, однак не в разі відпустки через вагітність та пологи.

Раніше ми писали про особливості виплати розрахункових у разі звільнення працівників. У 2025 році діють особливі правила щодо виплати зарплати за відпрацьовані дні, грошової компенсації за невикористану відпустку та вихідної допомоги.  

Також ми розповідали, які діють вимоги у період воєнного стану щодо випробувальних термінів та оплати праці у 2025 році. Деякі категорії осіб можуть їх не проходити.