Російські удари по бізнесу: до чого варто бути готовими підприємцям

Російські удари по підприємствах змушують український бізнес шукати способи зберегти виробництво та робочі місця. Підприємцям варто заздалегідь готуватися до найгірших сценаріїв, шукати запасні виробничі майданчики та домовлятися з постачальниками. Водночас уряд працює над підтримкою експорту й окремих галузей економіки.

Про це заявив прем'єр-міністр України Сергій Корецький під час Київського міжнародного економічного форуму, передають Новини.LIVE.

До чого українському бізнесу варто готуватися вже зараз

За словами Сергія Корецького, під час розмов із власниками компаній і топменеджерами він помітив, що частина підприємців сподівається уникнути російських ударів. Дехто вважає, що ракети й дрони не влучать саме в його підприємство або не зачеплять його галузь.

Однак прем'єр-міністр закликав бізнес не покладатися на такий сценарій, а заздалегідь продумати, як діяти в разі пошкодження або знищення виробництва.

Зокрема, підприємцям прем’єр радить шукати запасні майданчики, де можна буде продовжити роботу, а також домовлятися про співпрацю з іншими компаніями. Для виробників споживчих товарів одним із варіантів може стати випуск продукції під іншою торговельною маркою на потужностях партнерів.

Також важливо заздалегідь обговорити з постачальниками можливі зміни в роботі та укласти попередні договори. Це допоможе швидше знайти потрібні товари й матеріали, якщо звичні канали постачання будуть порушені.

Ще один крок — пошук приміщень для можливого перенесення виробництва. 

"Тобто, мислити в самому критичному сценарії, краще бути до цього готовим і це не спрацює, ніж опинитися в неочікуваній для себе ситуації", — наголосив Корецький. 

Як уряд підтримує виробництво та експорт

Окремо прем'єр-міністр розповів про заходи, які держава вживає для підтримки українських підприємств. Зокрема, уряд працює над питанням європейського механізму вуглецевого коригування імпорту CBAM, який впливає на торгівлю металургійною продукцією.

Україна просить передбачити квоти на викиди та продовжити відповідні строки на період війни. Це має допомогти українським виробникам металу зберігати можливість експортувати продукцію до Європейського Союзу.

Також уряд підтримує аграрний сектор. За словами Корецького, українські підприємства нарощують виробництво біоетанолу, тому країна може збільшувати його продажі. Держава також працює над тим, щоб спростити проходження митних процедур для експорту аграрної продукції з високою доданою вартістю.

Подібний підхід застосовують і до металургії. Прем'єр-міністр наголосив, що можливості експорту залежать, зокрема, від ситуації в Чорному морі.

Корецький зазначив, що під час війни не завжди можна діяти за стандартними правилами. Через постійні загрози державі доводиться швидко реагувати на нові обставини та шукати рішення для конкретних проблем підприємств.

"Дуже багато речей, які держава робить, навіть нехай в ручному режимі, тому що немає тут стандартів. Не можна академічно підходити до воєнної ситуації", — додав очільник уряду.

За його словами, держава використовує різні інструменти підтримки, зокрема кредитування та страхові механізми. Водночас сам бізнес має подбати про диверсифікацію, тобто не залежати від одного виробничого майданчика, постачальника чи способу доставляння продукції.

Прем'єр-міністр наголосив, що державі доводиться змінювати підходи залежно від ризиків і наслідків російських атак. Така робота потребує постійної уваги, проте допомагає підтримувати українську економіку в умовах війни.

Раніше Новини.LIVE розповідали, як має оплачуватися робота під час тривог. У Держпраці описали, які вимоги передбачені для ситуації, коли під час повітряної тривоги працівникам доводиться йти до укриття та продовжувати виконувати там свої обов’язки. Там також роз'яснили нові вимоги для бізнесу, які запрацюють з 4 грудня. 

Також Новини.LIVE писали, що власникам кафе загрожують штрафи до 170 000 грн. У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який передбачає фінансову відповідальність для підприємців за деякі порушення. Документ стосується обмеження використання мови держави-агресора під час виконання та відтворення музичних творів у сфері обслуговування споживачів.