Банківська таємниця в Україні — за яких умов почнуть розкривати дані клієнтів
Поділитися
В Україні очікується оновлення правил реагування банків на запити від правоохоронних органів щодо махінацій з коштами. Відповідний законопроєкт №11043 чекає розгляду у другому читанні.
Про деталі норм документа розповіли юристи на порталі "Адвокат права".
Розкриття банківської таємниці в Україні
Як зазначають фахівці, законопроєкт щодо удосконалення функцій Національного банку з держрегулювання ринків фінпослуг передбачає зміну правил реагування банків у разі отримання запитів від поліції щодо махінацій з фінансами.
Зокрема, у документі прописана нова підстава для розкриття банками інформації щодо юридичних та фізичних осіб, що становить банківську таємницю.
Так, у ст. 62 закону "Про банки і банківську діяльність" щодо порядку розкриття банківської таємниці встановлять, що банки муситимуть розкривати дані органам Нацполіції у випадках та в обсязі, визначених статтею 31 закону "Про платіжні послуги", яку доповнять новими положеннями.
"Банк буде зобов'язаний протягом найкоротшого строку (але не пізніше 24 годин після отримання запиту) надати таку інформацію", — повідомили юристи.
Зокрема, йдеться про таку інформацію про клієнтів:
- сума та валюта платіжної операції;
- дата здійснення платіжної операції;
- тип платіжної операції;
- геопросторові дані, IP-адреса, адреса засобу дистанційної комунікації (разом з платіжним застосунком), адреса каси;
- ідентифікаційна інформація отримувача (для фізособи — прізвище, ім’я та по батькові, ідентифікаційний код; для юрособи — повне найменування, ідентифікаційний код згідно з Єдиним держреєстром підприємств та організацій);
- повна назва надавача платіжних послуг отримувача;
- унікальний ідентифікатор отримувача чи повний номер е-платіжного засобу чи рахунку отримувача;
- назва та код еквайра (за наявності);
- ідентифікатор платіжного пристрою;
- код, що дозволяє ідентифікувати операцію в платіжній системі;
- унікальний ідентифікатор платника чи повний номер е-платіжного засобу чи рахунку платника.
За яких умов поліція звертатиметься до банку
У документі прописаний перелік випадків, коли Нацполіція буде робити запити до банку. Це стане можливо, якщо операція містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого такими статтями:
- ст. 185 "Крадіжка" ККУ;
- ст. 190 "Шахрайство" ККУ;
- ст. 191 "Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем" ККУ;
- ст. 192 "Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою" ККУ;
- ст. 200 "Незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, електронними грошима, обладнанням для їх виготовлення" ККУ;
- ст. 361 "Несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж" ККУ;
- ст. 361-2 "Несанкціоновані збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах)" ККУ;
- ст. 362 "Несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах)" ККУ;
- ст. 363 "Порушення правил експлуатації електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів)" ККУ.
Що ще варто знати
Нагадаємо, банки виплатять у 2025 році 50% податку на прибуток. Це прописано у законі про підвищення податків, яке стало рекордним за історію, що ухвалила Верховна Рада.
Також ми писали, що Національний банк планує посилити фінансовий моніторинг переказів, що здійснюються через розрахункові рахунки. Там повідомили, що контроль за платежами має бути не лише в компетенції банків.
Читайте Новини.LIVE!
