Три роки війни — як змінились економіка та рівень життя в Україні

3 роки війни з Росією в цифрах: як змінились економіка України та життя українців
Руйнування від обстрілу у Києві. Фото: Sadak Souici/Reuters

Три довгих роки війни в Україні. За цей час загинули тисячі людей, мільйони українців покинули рідні домівки у пошуках кращої долі, а економіка країни отримала болючий удар від якого намагається оговтатися й до тепер. Втім, попри всі складнощі, життя в Україні продовжується, супермаркети, ресторани, банки й інші установи працюють у звичайному режимі, мобільний зв'язок та інтернет відсутні тільки в прифронтових населених пунктах, а українці продовжують давати відсіч ворогу.

Новини.LIVE розповідають, як змінились економіка України та рівень життя українців за три роки війні з Росією.

Читайте також:

Втрати населення за три роки війни

Бойові дії та авіаудари за три роки війни призвели до більш ніж 40 тисяч жертв серед цивільного населення. Крім того, за даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, 4 мільйони людей стали внутрішньо переміщеними особами, а 6,8 мільйона залишили Україну. Загалом 14,6 мільйона українців потребують гуманітарної допомоги.

Найбільшу кількість українських біженців прийняли країни Європейського Союзу, серед яких:

  • Польща — понад 1,5 млн;
  • Німеччина — близько 1,1 млн;
  • Чехія — близько 500 тис.;
  • Італія — близько 350 тис.;
  • Іспанія — понад 200 тис.

При цьому у 2024 році 2% (443 тис.) українців, які перетинали кордон, не повернулися назад в Україну. Це в 3,3 раза більше, ніж у 2023 році (тоді різниця між тими, хто виїхав і повернувся, склала 134 тис.). Найбільша кількість громадян, що не повернулись в країну зафіксовано у червні 2024 року — 194 тис. осіб.

За даними Держприкордонслужби, за три роки повномасштабної війни близько 3 мільйонів громадян України не повернулися на батьківщину. Це можна порівняти з показниками за 11 років до вторгнення (2011–2021 рр.), коли з країни виїхало 3,3 млн осіб.

Крім того, ще до війни Україна стикалася з низьким рівнем народжуваності, проте з 2022 до 2024 року ситуація значно погіршилася. Фінансова нестабільність, військові дії та невпевненість у майбутньому змушують багато родин відкладати народження дітей.

У 2023 році на 100 новонароджених припадало 265 смертей, а в першій половині 2024 року цей показник зріс до 286 смертей. Для порівняння, у 2019 році співвідношення становило 188 смертей на 100 народжень.

Втрати територій за три роки війни

За даними аналітиків War Mapper, після трьох років виснажливої ​​війни Росія контролює близько 18% української території. У березні 2022 року цей показник становив 26%, проте в останні місяці спостерігається лише повільне просування російських військ.

У 2024 році їм вдалося захопити приблизно 4 тисяч квадратних кілометрів української землі. Останні успіхи російської армії стали очевидними після взяття Авдіївки та прилеглих населених пунктів у лютому, просування до Харківської області у травні та прориву на південь Покровська у другій половині року.

Водночас у 2024 році, внаслідок несподіваного серпневого вторгнення, Україна зуміла взяти під контроль частину території Курської області Росії. Однак після успішного наступу вже у жовтні українські війська почали втрачати позиції . На піку у вересні Україна контролювала майже 3% Курської області, але до лютого 2025 року ця територія скоротилася до 1,4%.

Військові втрати за три роки війни

Оцінити реальні втрати українських військових достатньо складно, тому що ця інформація на період війни є засекреченою. Ми зібрали різні дані з різних джерел, які значно відрізняються одні від інших.

Президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю NBC News заявив, що з початку повномасштабної війни Україна втратила понад 46 тисяч військовослужбовців, а ще 380 тисяч отримали поранення. Він також зазначив, що десятки тисяч військових вважаються зниклими безвісти або перебувають у російському полоні.

"Ми зафіксували втрати: 46 тисяч загиблих військових. Ще є десятки тисяч зниклих безвісти або в полоні. Не можна знати напевно, тому що зниклі можуть бути мертвими або в полоні, і це десятки тисяч, це правда", — додав глава держави.

У вересні 2024 року The Wall Street Journal, посилаючись на анонімні джерела, повідомила, що втрати українських військових досягли 80 тисяч загиблих та приблизно 400 тисяч поранених. У лютому 2025 року спецпосланець США Україною Кіт Келлог сказав, що втрати Києва втричі перевищили втрати США у війнах у В'єтнамі (близько 60 тис. осіб) та Кореї (близько 36 тис.).

Крім того, про втрати України говорив і президент США Дональд Трамп.  В ефірі каналу Fox News він заявив, що за майже три роки повномасштабної війни втрати України становлять 700 тисяч людей. Втім, він не уточнив, на чому ґрунтуються озвучені ним цифри втрат української армії.

Скільки було зруйновано за три роки війни

За даними аналітичного центру при Київській школі економіки KSE Institute, з початку повномасштабного вторгнення Росії інфраструктура України зазнала прямих збитків на суму майже 170 мільярдів доларів. У порівнянні з початком року ця цифра збільшилася на 12,6 мільярда доларів, що пов'язано з новими ракетними ударами та бойовими діями. Найбільші руйнування зафіксовано у житловому секторі, транспортній інфраструктурі та енергетиці. 

Житловий фонд постраждав найбільше — його втрати оцінюються в 60 мільярдів доларів. Пошкоджено або зруйновано 236 тисяч будинків, включаючи 209 тисяч приватних будинків, 27 тисяч багатоквартирних будинків та 600 гуртожитків. Значні руйнування зафіксовано у Донецькій, Харківській, Луганській, Київській, Чернігівській та Херсонській областях.

Збитки транспортної інфраструктури становлять 38,5 мільярда доларів. Зруйновано понад 26 тисяч кілометрів автомобільних доріг, пошкодження у залізничному секторі оцінюються у 4,3 мільярда доларів, втрати портової інфраструктури — 850 мільйонів доларів, авіаційної — 2 мільярди доларів. Втрати приватного автотранспорту склали 2,2 мільярда доларів, при цьому знищено або пошкоджено 260 тисяч автомобілів.

Енергетичний сектор завдав збитків на суму 14,6 мільярда доларів. Повністю знищено кілька великих електростанцій, зруйновано генеруючі потужності, високовольтні підстанції та об'єкти нафтогазової інфраструктури.

Промисловість, будівництво та сектор послуг втратили 14,4 мільярда доларів, аграрний сектор — 10,3 мільярда доларів. Внаслідок бойових дій знищено понад 130 тисяч одиниць сільськогосподарської техніки, 4 мільйони тонн зерносховищ та 16 тисяч гектарів багаторічних культур. Лісовий фонд також зазнав значних втрат — постраждало 298 тисяч гектарів лісів на суму 4,5 мільярда доларів.

Збитки освітньому сектору склали 7,3 мільярда доларів — зруйновано або пошкоджено понад 4 тисячі навчальних закладів. У охороні здоров'я зафіксовано втрати на 4,3 мільярда доларів, пошкоджено 1 554 медичні установи, включаючи лікарні та поліклініки.

Втрати культурної спадщини та спортивної інфраструктури оцінюються у 4 мільярди доларів, сфери ЖКГ — у 3,5 мільярда доларів, а телекомунікаційного сектора — у 1,2 мільярда доларів.

Як змінилась економіка та бізнес за три роки війни

Серед галузей промисловості найбільших втрат за три роки війни зазнала металургія. Суттєві руйнування та тимчасова окупація торкнулися трьох великих металургійних підприємств — "Азовсталь", "ММК ім. Ілліча" та Авдіївський коксохімічний завод. До початку повномасштабного вторгнення "Азовсталь" та "ММК ім. Ілліча" щорічно випускали близько 9-9,5 млн тонн сталі, експортуючи продукцію на суму близько 5 млрд доларів.

Наразі під загрозою захоплення залишається Покровськ Донецької області, де розташоване єдине в Україні підприємство з видобутку коксівного вугілля — "Шахтоуправління "Покровське", продукція якого вкрай необхідна для роботи металургійної галузі.

У 2022–2023 роках обсяг виплавки сталі в Україні становив 6,2–6,3 млн тонн, що забезпечувало країні 24–25 місця у світовому рейтингу. За даними асоціації "Укрметалургпром", у 2024 році виробництво стали збільшилося на 22% порівняно з попереднім роком і досягло 7,6 млн тонн. Випуск чавуну зріс на 18% — до 7 млн тонн, а обсяг виробництва металопрокату — на 16%, до 6,2 млн тонн.

Основними стримуючими факторами для подальшого відновлення металургії залишаються зростання цін на електроенергію та залізничні перевезення, а також зупинка видобутку коксівного вугілля.

Крім того, через війну Україна стала найзамінованішою країною у світі. Ця проблема безпосередньо торкається аграрного сектору, оскільки його основним ресурсом є родючі землі.

Урожай зернових, зернобобових та олійних культур у 2022 році скоротився на 37% порівняно з довоєнним 2021 роком та становив 67,7 млн ​​тонн. У 2023 році вдалося покращити показники, зібравши 81,6 млн тонн. За даними Української зернової асоціації, у 2024 році врожай зернових і олійних культур становив 75 млн тонн.

Щодо малого бізнесу, то з початку повномасштабного вторгнення в Україні зареєстровано понад 763 тисяч нових фізичних осіб-підприємців, тоді як діяльність припинили 685 тисяч ФОП.

Найбільша кількість закритих ФОП зафіксована у січні 2025 року — 61 445, при цьому кількість нових реєстрацій становила лише 21 358, що стало найнижчим показником за останні 12 місяців. Імовірною причиною цього є зростання податкового навантаження на бізнес.

Найбільше нових ФОП зареєстровано у Києві (108 536), Дніпропетровській області (68 377) та Львівській області (60 009). За три роки війни частка жінок серед підприємців збільшилась із 40% до 61%.

Допомога партнерів за три роки війни

З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну міжнародні партнери надали країні фінансування на суму понад 118 млрд доларів. Про це свідчать дані Міністерства фінансів України.

Найбільшим донором став Європейський Союз, який у 2022–2025 роках виділив Україні 47,9 млрд доларів (в еквіваленті). Серед інших країн та організацій:

  • США — 31,2 млрд доларів;
  • Міжнародний валютний фонд — 12,4 млрд доларів;
  • Японія — 8,5 млрд доларів;
  • Канада — 5,4 млрд доларів;
  • Світовий банк – 5,2 млрд доларів;
  • Велика Британія — 3 млрд доларів;
  • Німеччина — 1,6 млрд доларів;
  • Європейський інвестиційний банк — 720 млн доларів.

За даними Ukraine Support Tracker Кільського інституту, з лютого 2022 року Європа направила Україні 70 млрд євро фінансової та гуманітарної допомоги, а також 62 млрд євро військової підтримки. Сполучені Штати виділили 64 млрд євро на військову допомогу та 50 млрд євро на фінансові та гуманітарні потреби.

Нагадаємо, країни НАТО в Європі володіють значною економічною перевагою порівняно з Росією — їхній загальний ВВП досягає 23 трильйонів доларів, що в 10 разів більше, ніж у РФ. Проте, незважаючи на це, Росія витрачає на військові цілі більше коштів, ніж Україна отримує допомоги від усіх своїх союзників разом.

Крім того, нещодавно Президент України Володимир Зеленський повідомив, що в Україні закінчилися ракети для систем протиповітряної оборони Patriot. Він наголосив, що Україна зараз не має можливості збивати ворожі цілі через відсутність необхідних боєприпасів.

гроші Україна економіка війна в Україні 3 роки війни
Реклама
Реклама
Реклама