Правовий та економічний колапс — як в Україні працює система бронювання та чим вона обурила бізнес

Як закон про мобілізацію вплинув на економіку України та чому обурив підприємців
Черга з фур на узбіччі. Фото: ensonhaber.com

Минулого тижня в Україні набув чинності закон про мобілізацію. Нові норми стосуються військового обліку, мобілізації, відповідальності за ухилення від служби та упорядкування роботи територіальних центрів комплектування. При цьому багато українських підприємців виступили проти деяких норм цього закону. Вони зазначають, що наразі у них є багато запитань до системи бронювання співробітників і в нинішньому вигляді вона може призвести до економічного колапсу.

Новини.LIVE розповідають, чому підприємці незадоволені законом про мобілізацію та як він може вплинути на економічну стабільність України.

Читайте також:

Чому бізнес та мери скаржаться на закон про мобілізацію

У суботу, 18 травня, у перший день набуття чинності змін до закону про мобілізацію далекобійники розпочали акцію протесту на трасі Київ-Одеса. Причиною мітингу перевізників, як нескладно здогадатися, стали зміни в порядку мобілізації.

У соцмережах з'явилися фото та відео з траси Київ-Одеса, на яких було видно велику кількість вантажівок, що стояли уздовж дороги. Одеські ресурси також опублікували відео із протестами. Затор на виїзді з Одеси розтягнувся приблизно на 5 км і налічував близько сотні фур.

На одному з відео чоловік пояснив, що далекобійники незадоволені новим законом про мобілізацію. За його словами, у протесті беруть участь водії майже з усіх областей: Одеської, Миколаївської, Кіровоградської, Івано-Франківської, Вінницької, Чернігівської, Черкаської та Київської.

Представник Національної поліції Олена Бережна заявила, що протест організували водії вантажівок міжнародних перевезень. Вона повідомила, що причиною їхнього невдоволення став новий закон про мобілізацію, який нібито забороняє їм виїзд за кордон.

Буквально наступного дня виконавчий директор заводу ArcelorMittal у Кривому Розі, італієць Мауро Лонгобардо, розповів газеті Financial Times про проблеми найбільшого в Україні виробника сталі. Через новий закон про посилення мобілізації робота підприємства опинилася під загрозою. Наразі тяжку фізичну роботу на заводі змушені виконувати жінки, оскільки чоловіки або воюють, або не ризикують офіційно працевлаштовуватися через необхідність поновлення документів у ТЦК.

Лонгобардо повідомив, що з початку війни з 18 тисяч працівників заводу було мобілізовано 3 500. На його думку, після набуття чинності новим законом про мобілізацію, ймовірно, це число збільшиться.

Виконавчий директор заводу також додав, що через масову мобілізацію підприємство було змушено скоротити виробництво, в тому числі сталі, що використовується для захисту енергетичних об'єктів від російських авіаударів. Це також призвело до зниження прибутку та зменшення податкових надходжень до бюджету.

На проблеми з бронюванням співробітників комунальних підприємств також звернули увагу мери Миколаєва та Дніпра. Мер Миколаєва Олександр Сенкевич повідомив про серйозну нестачу водіїв для міського комунального транспорту. За його словами, через мобілізацію кількох водіїв з наступного тижня два автобуси не вийдуть на маршрути.

Про аналогічну проблему повідомив міський голова Дніпра Борис Філатов. За його словами, у місті через мобілізацію незабаром може зупинитись громадський транспорт.

"У мене скоро зупиниться громадський транспорт, і не буде кому буде працювати на водоканалах та в теплоенерго", — підкреслив він.

Ба більше, ще до набуття чинності нової редакції закону про мобілізацію Міністерство інфраструктури направило до Міністерства економіки перелік професій у сфері транспортних перевезень, які потрібно забронювати.

Заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергій Деркач повідомив, що існує проблема із бронюванням водіїв. Для завершення процедури вони мають прийти до ТЦК за додатковими документами. Проте буває, що їм одразу вручають повістку і вони не встигають бути заброньованими. За словами чиновника, поточна процедура працює, але існує ризик, що водії чи інші працівники можуть отримати повістку та бути призваними до Збройних сил України.

Чому перевізники незадоволені законом про мобілізацію

Власник одного з українських підприємств, що займається перевезенням зернових, у коментарі Новини.LIVE підтвердив наявність проблем з бронюванням співробітників. На умовах анонімності він зазначив, що наразі в Україні для власників середнього і малого бізнесу склалася ситуація, коли відсутні адекватні методи бронювання хоча б частини співробітників.

"Всі методи, які запропоновані урядом, абсолютно не відповідають реаліям. Ті показники, які вони вимагають у фірм та підприємств для бронювання співробітників — в тому числі рівень зарплатні та податків, є абсолютно непід'ємними для приватних бізнесменів", — додав підприємець.

Він також зазначив, що для того, щоб відповідати вимогам уряду для можливості бронювання працівників, кожен з них має отримувати приблизно 35 тисяч гривень на місяць. Своєю чергою, щоб вийти на такий рівень зарплат потрібно продавати продукцію за значно вищими цінами. Перевести підприємство на рівень критичної інфраструктури, за його словами, також майже неможливо.

"Якщо на підприємстві, працює 250 працівників, то 140-150 з них точно будуть військовозобов'язаними.  Половину з них, наприклад, дозволять забронювати, а половині доведеться платити зарплату, а платити її нема з чого, бо ті люди просто не будуть виконувати роботу. Немає таких зарплат зараз, які вони вимагають", — підкреслив бізнесмен.

При цьому співрозмовник додав, що деяким підприємствам все ж вдається забронювати своїх працівників. Щоправда, за його словами, це виходить лише у великих агрохолдингів, власниками або бенефіціарами яких є народні депутати України.

"Це дійсно величезні фірми. Але вони не становлять навіть половини земельного банку України. Більшість підприємств — це підприємства середнього розміру від 100 до 10 тисяч гектарів, для яких бронювання поки що недоступне", —  сказав підприємець.

За словами бізнесмена, наразі в його компанії 70% водіїв просто відмовляються виконувати рейси через побоювання мобілізації. Крім того, працівники підприємств звільняються та шукають фірми, у яких є змога оформити бронь на робітника.

Також деякі водії закордонних рейсів просто залишають вантажні автомобілі на стоянках інших країн та "зникають". Наш співрозмовник зазначив, що за останні два тижні йому відомо вже про три такі випадки. Він додав, що якщо у ситуацію не втрутитися, це загрожує колапсом усій галузі перевезень в Україні, що негативно вплине на економіку в цілому.

"Має бути запроваджений лояльний метод бронювання для всіх підприємств: і великих, і малих. Хоча б тимчасова, але бронь має бути. До прикладу, можна створити додаток, де приватні підприємці зможуть прозоро, оперативно і на лояльних умовах бронювати своїх співробітників. Щось має бути змінено, аби дати людям можливість працювати", — резюмував бізнесмен.

Як закон про мобілізацію коментують правники

Українські юристи підтверджують наявність проблеми з бронюванням співробітників та зазначають, що наразі в країні погано врегульоване правове поле щодо мобілізації працівників. 

"Це є дійсно проблема, і як її будуть вирішувати, я поки що не знаю.  Але можу лише констатувати, що це потрібно робити якнайшвидше", — зазначила юристка Надія Шуляк.

Вона додала, що врегулювання порядку бронювання та мобілізації в Україні залежить від політичної волі керівництва країни. За словами Шуляк, проблема бронювання працівників є загальнонаціональною, а список категорій де потрібно бронювання треба розширювати. Юристка додала що наразі українська правова система знаходиться у стані колапсу.

"Це називається правовий колапс і повний правовий нігілізм. Річ у тім, що нова редакція закону про мобілізацію і постанова Кабінету Міністрів України, яка начебто прийнята для виконання зазначеного закону і повинна йому відповідати, йому повністю суперечить та встановлює додаткові вимоги", — заявила Шуляк.

При цьому юристка зазначила, що оскаржити дії з мобілізації в судах у людей часто просто немає можливості. За законом, вони йдуть служити, що фактично унеможливлює їх спроби довести свою правоту в суді.

Яка ситуація з бронюванням зараз

Наразі невідомо, як саме влада буде виправляти ситуацію з бронюванням співробітників, але у Верховній Раді вже пропонують запровадити так зване економічне бронювання. Бізнесу пропонують платити 20 тисяч гривень військового збору на місяць за працівника.

"Не буде бізнесу з його податками — не буде за що утримувати наших захисників. Ось така, може, комусь неприємна, але очевидна правда. Але, ще раз  хай бізнес вирішить сам, хто з його співробітників є стратегічним", — сказав голова комітету Дмитро Наталуха.

Крім того, голова підкомітету з питань взаємодії держави та бізнесу та інвестицій Ігор Марчук зазначив, що поряд з економічним бронюванням частковою альтернативою може бути економічна мобілізація. Цей підхід, за його словами, збереже кошти державного бюджету, які можна буде використати для додаткового фінансування Сил оборони.

Економіст та член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин також вважає економічне бронювання найвдалішою стратегією на сьогодні. За його словами, рано чи пізно влада повинна дійти до такого способу взаємодії з бізнесом, тому що чинні механізми мобілізації та бронювання можуть нести загрозу економіці країни.

"Це рішення можна відкладати на тижні, на місяці, але все одно до нього мають прийти", — зазначив експерт.

За словами віцепрезидента Асоціації міжнародних автоперевізників України Володимира Баліна, станом на 24 травня ситуація з бронюванням працівників не змінилась. 

"Ми не можемо забронювати працівників, які працюють на ФОПів. У нас дуже велика кількість невеликих внутрішніх і міжнародних перевізників, які не підпадають під критерії уряду, відповідно, вони не можуть забронювати своїх водіїв й інших працівників. Це проблема, на сьогодні вона не вирішена", —  підкреслив Балін.

Віцепрезидент Асоціації міжнародних автоперевізників України також додав, що наразі пункти пропуску на кордоні майже не завантажені. Це означає, що перевізники не здійснюють експортні операції.

Крім того, Балін зауважив, що бронювання (в тому числі економічне) все одно не дає стовідсоткової гарантії, що того, чи іншого співробітника не призвуть до ЗСУ. Будь-який працівник може втратити свою бронь за спеціальним розпорядженням головнокомандувача сухопутними військами.

"Я дуже сподіваюсь, що те, що сьогодні відбувається, це спроба з'ясувати, скільки у нас мобілізаційного ресурсу, а потім намагатись його ефективно використовувати, щоб економіка не зупинилась. Хоча практика показує, що ТЦК мобілізаційний ресурс, який до них приходить, одразу відправляє в ЗСУ, якщо є така можливість", — зазначив віцепрезидент Асоціації міжнародних автоперевізників України.

Балін також виступив за можливість економічного бронювання в Україні. Крім того, він впевнений, що вся транспортна інфраструктура повинна мати статус критичної, а у ФОПів повинна з'явитись можливість бронювати своїх працівників, якої наразі немає.

Віцепрезидент АсМАП додав що наразі його організація вживає всіх можливих законних заходів, щоб привернути увагу влади до цієї проблеми. Втім, за словами Баліна, поки що офіційних відповідей від можновладців вони не отримували.

Нагадаємо, новий закон про мобілізацію передбачає право на відстрочку для осіб, у яких один зі своїх батьків чи батьків дружини або чоловіка має інвалідність І або II групи, якщо немає інших родичів, які не є військовозобов'язаними. Адвокат назвала головну проблему отримання відстрочки від мобілізації через опікунство.

Також ми писали, що  на відстрочку від мобілізації можуть розраховувати категорії громадян України, визначені в новому законі про мобілізацію. Відповідно до кожної категорії потрібно підготувати певні документи.

 

Україна армія економіка мобілізація логістика перевезення