Перекази на картку від рідних чи друзів: коли банк може зацікавитись вашими грошима

Перекази з картки на картку давно стали частиною повсякденного життя. Хтось допомагає батькам, діти підтримують пенсіонерів, друзі скидаються на подарунок чи повертають борг. Але останнім часом навколо банківських переказів з'явилося безліч чуток та побоювань.

У яких випадках перекази не викличуть жодних проблем, а коли можуть зацікавити банк або податкову, пояснили у Асоціації платників податків України, передає Новини.LIVE.

Гроші від батьків чи дітей — без податків

Якщо кошти надходять від найближчих родичів — батьків, дітей, чоловіка або дружини, рідних братів і сестер, бабусі, дідуся чи онуків — податок платити не потрібно.

Податковий кодекс передбачає для таких переказів нульову ставку. Тобто допомога від родини не вважається доходом, який потрібно оподатковувати.

Якщо переказав друг чи кум

Тут ситуація інша. Для Податкового кодексу навіть дуже близький друг, кум чи двоюрідний брат — це стороння особа. У такому випадку отримані кошти можуть вважатися доходом, який потрібно задекларувати і сплатити з нього податки. Тому юристи радять великі суми між людьми, які не є близькими родичами, оформлювати документально — наприклад, договором позики або розпискою.

Чому банк може поставити переказ "на паузу"

Багато хто дивується: податків немає, а банк усе одно просить пояснити походження коштів. Справа в тому, що банк перевіряє не податки, а можливі ризики відмивання грошей.

Наприклад, якщо на картку людини, яка офіційно ніде не працює, раптом починають регулярно надходити великі суми, система фінансового моніторингу може попросити підтвердити їхнє походження. У випадку родинної допомоги зазвичай достатньо документів, які підтверджують спорідненість, і пояснення джерела коштів.

Міф про "безпечні" 100 000 гривень

Одна з найпоширеніших легенд — нібито до 100 000 гривень можна переказувати будь-які суми без жодного контролю. В Асоціації платників податків наголошують, що це неправда.

Ліміти, встановлені Національним банком, стосуються лише роботи банківської системи й не означають, що податкова або фінансовий моніторинг не звернуть уваги на підозрілі операції. Особливо якщо на картку регулярно надходять десятки переказів від різних людей.

Коли особиста картка перетворюється на "бізнес-рахунок"

Разово продати старий велосипед або телефон — це звичайна побутова операція. Але якщо людина постійно продає товари чи надає послуги й отримує оплату на звичайну банківську картку, податкова може розцінити це як підприємницьку діяльність без реєстрації. Тоді можуть донарахувати податки, штрафи, а також виникнуть питання щодо законності такої діяльності.

Чи бачить податкова всі ваші картки?

Всупереч популярним страшилкам, податкова не має цілодобового доступу до банківських рахунків українців. Банківська таємниця захищена законом. Інформацію про рахунки можуть отримати лише у випадках, передбачених законодавством, зокрема за рішенням суду або під час офіційної перевірки. Автоматично списати податок із картки ніхто не може.

Як уникнути зайвих питань

Фахівці радять дотримуватися наступних правил:

• у призначенні платежу чітко вказувати, за що переказуються кошти — наприклад, "повернення боргу" або "родинна допомога";
• великі позики між друзями оформлювати письмово;
• якщо перекази пов'язані із заробітком, краще зареєструвати ФОП і користуватися окремим підприємницьким рахунком.

Раніше Новини.LIVE розповідали, як діяти у разі помилкового переказу коштів в Ощадбанку. Якщо платіж уже пройшов, у банку радять спершу звернутися до отримувача або банку, а якщо повернути гроші добровільно не вдається — вирішувати питання через суд.

Також Новини.LIVE писали, що інформацію про рахунки українців за кордоном до податкової служби можуть передавати міжнародні платіжні сервіси Revolut, Wise, а в окремих випадках — Payoneer. Зокрема, це може стосуватися користувачів, які підтвердили українське податкове резидентство або користуються окремими європейськими рахунками чи картками.