Гроші знайшлися — чому Рада відмовилася підвищувати податки та чиїм коштом фінансуватимуть армію
Поділитися
Підвищення податків в Україні скасовується. Принаймні найближчим часом. ВР провалила голосування за урядовий законопроєкт щодо підвищення податків для українців. До того ж, виявилось, що майже пів трильйона гривень вдалося знайти з інших джерел. Але підвищення все одно не уникнути. У МВФ, наприклад, знову наполягають на підвищенні ПДВ. Новини.LIVE розбиралися, чому Рада відмовилася ухвалювати законопроєкт і який може бути компроміс.
Підвищення податків скасовується
Для ухвалення законопроєкту про підвищення податків у першому читанні не вистачило двох голосів. В результаті, законопроєкт відправили на повторне перше читання. Документ, який виносився на голосування, зазнав значних змін порівняно з його урядовою версією, що, очевидно, позначилося на його "ресурсності". У результаті з очікуваних надходжень у розмірі 125 млрд грн, у фінальній версії залишилося всього 30 млрд грн.
З фінальної версії було виключено такі норми, як:
- підвищення податку на надприбутки банків до 50%;
- підвищення ВЗ до 30% для торговців ювелірними виробами;
- підвищення ВЗ до 15% на першу реєстрацію авто;
- впровадження акцизу на солодку воду за ставкою 0,1 за літр;
- інші.
Після роботи у комітетах Ради у підсумковій версії документа залишилися:
- Підвищення військового збору з 1,5 до 5%. Це має принести 27,3 млрд грн додаткових надходжень до кінця року. Наступного року — 107,7 млрд грн.
- Військовий збір для ФОП — для платників єдиного податку І, ІІ та ІV групи у розмірі 10% у розрахунку з однієї мінімальної зарплати на місяць (зараз це 8000 грн, отже збір становитиме 800 грн). Очікувані надходження — 1,7 млрд грн до кінця цього року, 7,8 млрд грн — 2025 року.
- Військовий збір у розмірі 1% від доходу для платників єдиного податку III групи (ФОП та юрособи).
- Авансові платежі для АЗС — за кожну заправку сплачуватимуть фіксований мінімальний платіж. Цей платіж залежить від типу заправки.
- Крім того, у законопроєкті з'явилася норма щодо підвищення ставки корпоративного податку для фінансових компаній та небанків до 25% з 2025 року.
Що не влаштувало нардепів?
Коментуючи провалене голосування, голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев встиг навіть звинуватити своїх колег у зраді.
"Ймовірність недофінансування армії зросла кратно. Колеги, які не підтримали законопроєкт, згодні фінансувати чужу армію замість своєї. Але може вона їм і не така вже чужа...", — прокоментував Гетманцев, додавши, що "у парламенту не вистачило свідомості, щоб підтримати настільки непопулярне, але необхідне для перемоги рішення".
Водночас, враховуючи ймовірні надходження до бюджету, які після всіх правок міг би принести законопроєкт, мимоволі напрошується питання доцільності прийняття таких змін.
Річ у тому, що спочатку "ресурсний" єрозроблявся урядом з метою покриття "дірки" у бюджеті, що становить близько 500 млрд грн. Тоді планувалося, що вже у 2024 році законопроєкт дозволить принести до бюджету додатково 125 млрд грн. Але після роботи в комітетах від цієї суми залишилося лише 30 млрд грн.
"Ключова причина, яка спонукала багатьох нардепів, у тому числі мене, не підтримати законопроєкт, полягала в тому, що цим підвищенням податків до держбюджету надійшло б лише 30 млрд грн. А коли його тільки реєстрували, він мав на меті зібрати 125 млрд", – прокоментувала голосування нардеп Галина Васильченко.
До того ж, багато нардепів не згодні з самою концепцією підвищення податків.
"Позиція була така: якщо і піднімати податки, то справедливо. А не посилювати податковий тягар тільки на тих, хто працює в білу. У той час як половина економіки перебуває в тіні. І ці зміни ніяк не стосувалися б тих, хто працює неофіційно або недоплачує податки. Відповідно, законопроєкт був розкритикований", – розповіла Васильченко.
Такі рішення, як вважає нардеп, член комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна, могли б ще більше загнати економіку в тінь.
"Сьогодні до 5 млн громадян не має жодної копійки офіційного доходу. А ПДФО — це бюджетоутворюючий податок. Тому зменшення навантаження на фонд оплати праці є правильним кроком для виведення зарплат із тіні. А такі кроки, як підвищення податкового навантаження на зарплату навіть на 1% — заганяють бізнес у тінь. Нинішня економічна ситуація така, що це буде обов'язково. І все, за що ми боролися останні 10 років, можна буде помножити на нуль. Таких необдуманих кроків навіть під час війни і дефіциту бюджету робити не варто", — вважає Южаніна.
Зрештою, громадськість та бізнес обурило, що з фінальної версії зникла норма про підвищення податку на надприбутки банків до 50%.
"Банки вкладалися в ОВДП та депозитні сертифікати. Тому вони дійсно мають високу прибутковість. І начебто логічно їх обкласти податком. Але Мінфін, НБУ та МВФ виступили різко проти ", — розповів перший заступник голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк. .
До речі, за весь минулий рік чистий прибуток банків становив понад 80 млрд грн, а за сім місяців цього року — вже понад 70 млрд грн.
Гроші знайшлися
Хай там як, дефіцит 30 млрд грн на сьогодні вже не виглядає таким критичним. Адже спочатку Кабмін просив збільшити витрати бюджету на 500 млрд грн і вже знайшов 470 млрд грн.
Днями ВР ухвалила у першому читанні законопроєкт про збільшення видатків на 500 млрд грн.
Взяти гроші планують із таких напрямків:
- близько 115,4 млрд грн — за рахунок скорочення витрат з обслуговування та погашення державного боргу;
- додаткові близько 216 млрд грн планується залучити від розміщення ОВДП;
- додатково близько 100 млрд грн — за рахунок перевиконання податків і зборів (а планувалося раніше 76 млрд грн);
- близько 12,7 млрд грн — надходження від акцизів на паливо та тютюн (було — 13,7 млрд грн);
- близько 30 млрд грн — очікувані надходження від нових податкових змін, які було провалено;
- скорочення/відмова від нових витрат за загальним та спеціальним фондами на 25,5 млрд грн.
"Виходячи з розгляду змін до бюджету, у мене, як і більшості колег, постало питання: так виявляється, можна було взагалі обійтися без підвищення податків до кінця року? Левову частку планують зібрати через розміщення військових ОВДП", — каже Южаніна.
Що також не є найкращим для держави варіантом. Адже в такому разі замість того, щоб забрати надприбутки банків безпосередньо до бюджету, уряд візьме ці ж гроші в борг під 15% річних.
МВФ – за підвищення ПДВ. ОП — проти
Говорити, що підвищення податків не буде, поки що зарано. Як вважає інвестиційний банкір, заступник директора Dragon Capital Сергій Фурса, підвищення податків все одно неминуче. "Без підвищення податків таку дірку не закрити. І якщо цих коштів не буде, то можуть схилити НБУ включити верстат, що матиме куди більш руйнівний ефект для економіки. Набагато менш шкідливим буде підвищення податків. Під час війни у нас немає іншого вибору. чомусь це питання відкладають", — каже Фурса.
До того ж, після провального голосування у фінансовому комітеті відбулася зустріч з місією МВФ за участю Мінфіну та Нацбанку, під час якої у МВФ дали зрозуміти, що обсяг ймовірних надходжень, передбачений проваленим законопроєктом, є недостатнім для покриття зростаючих оборонних витрат. А тому у МВФ наполегливо пропонують повернутись до питання підвищення ПДВ.
"По суті, для МВФ очевидна недостатність ресурсів навіть у проваленому ВР проєкті. Серед додаткових джерел пропонують ПДВ ", — повідомив Гетманцев за підсумками зустрічі.
Він зазначив, що розмова була складною, враховуючи очевидні виклики та потребу робити "очевидні кроки", оскільки у разі зволікання можлива катастрофа. "Обговорили також екстраподаток на банки. Дискусія продовжується", — додав глава комітету.
Цікаво, що, за словами Железняка, головним противником підвищення ПДВ в Україні сьогодні є президент. "Офіційна версія відмови — це те, що це розкрутить інфляцію... А неофіційна — президент проти. З якої саме причини, я не знаю", — сказав Железняк.
Бізнес закликає боротися з тіньовою економікою, а не підвищувати податки
Своєю чергою, бізнес сподівається, що замість законопроєкту про підвищення податків для бізнесу уряд посилить боротьбу з тіньовою економікою.
"Необхідні рішення щодо реформування митниці, ефективної роботи правоохоронних органів та початку нормальної роботи Бюро економічної безпеки", — зазначили в Європейській бізнес-асоціації.
Крім того, бізнес просить врегулювати проблеми тіньової зайнятості (питання зарплат у конвертах) та посилити боротьбу із сірими схемами у сфері електронної торгівлі, тютюнової галузі та інших ринків.
Там також додали, що бізнесу було б дуже корисно побачити розрахунки та економічний ефект від збільшення податків, не обмежуючись лише обсягом очікуваних податкових надходжень, а подивитися, яким, за оцінками чиновників, може бути загальний вплив на країну та її економіку.
Читайте Новини.LIVE!
