Фінмоніторінг в Україні — за чиїми операціями наглядає влада та які штрафи можна отримати

Фінансовим моніторингом називають діяльність організацій, які здійснюють операції з грошовими коштами або майном, спрямовану на виявлення таких, що підлягають обов'язковому контролю. В Україні за збір даних фінансового контролю відповідають Національний банк, Міністерство юстиції, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Міністерство цифрової трансформації та Державна служба фінансового моніторингу України.

Новини.LIVE розповідає, як працює фінансовий моніторинг в Україні, а також хто і в яких випадках потрапляє під нагляд фінансових органів та які передбачені штрафи за невиконання вимог фінмоніторингу.

Що таке фінансовий моніторинг

Фінансовий моніторинг можна описати як діяльність фінансових організацій, спрямовану на виявлення операцій, які підлягають обов'язковому контролю, а також пов'язаних з легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванням тероризму або поширенням зброї масового ураження. Основна мета фінмоніторингу полягає у забезпеченні прозорості та безпеки фінансових операцій.

Цілі та завдання фінансового моніторингу найбільш повно описані та регулюються Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню поширення зброї масового знищення".

Він встановлює вимоги та правила ідентифікації клієнтів, а також критерії фінансових операцій, які можуть привернути увагу суб'єктів фінансового моніторингу. При цьому вимоги фінансового моніторингу в Україні розроблені на основі світових стандартів, що пов'язано із необхідністю адаптації українського законодавства до європейського.

Для юридичних осіб фінансовий моніторинг включає ідентифікацію і верифікацію компанії, визначення кінцевого бенефіціара, встановлення цілей і характеру ділових відносин, і навіть цілей проведення фінансової операції. Крім цього, здійснюється постійний контроль ділових відносин та фінансових угод.

Відносно фізичних осіб збирається інформація про ПІБ, дату народження, паспортні дані, номер рахунку та унікальний номер фінансової операції.

Хто виконує фінансовий моніторинг в Україні

Згідно з законом "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню поширення зброї масового знищення", визначено дві категорії виконавців фінансового моніторингу: первинні та державні.

Первинними суб'єктами фінансового моніторингу є всі суб'єкти господарювання, які надають фінансові послуги на території України. До цього списку належать:

• банки;
• страховики; 
• кредитні спілки; 
• ломбарди; 
• оператори поштового зв’язку; 
• аудитори; 
• бухгалтери; 
• адвокати; 
• нотаріуси

Весь перелік зазначений у статті 6 відповідного Закону.

Державні суб'єкти фінансового моніторингу розробляють правила для первинних суб'єктів фінансового моніторингу, одержують від них інформацію та приймають остаточні рішення. До таких суб'єктів належать:

• Національний банк України;
• Міністерство фінансів України;
• Міністерство юстиції України; 
• Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку; 
• Міністерство цифрової трансформації України;
• Державна служба фінансового моніторингу України.

За чиїми фінансовими операціями наглядає влада в Україні

Фінансовий моніторинг охоплює платежі юридичних осіб, ФОП та фізичних осіб, а також перевірку клієнтів організацій, що надають фінансові послуги.

Навіть надання консультаційних чи разових послуг не звільняє первинних суб'єктів фінансового моніторингу від обов'язку перевіряти своїх клієнтів. Вони також повинні перевіряти як нових, так і існуючих контрагентів, включаючи замовників, постачальників та інших партнерів.

Фізичні особи підлягають перевірці під час укладання угод та проведення фінансових операцій, особливо при оплаті через платіжні системи на суму, що дорівнює або перевищує 30 тис. грн. Якщо за короткий період з одного рахунку було зроблено кілька грошових переказів, навіть у межах порогової суми, це також може стати підставою для перевірки.

Фінансовому моніторингу підлягають порогові та підозрілі фінансові операції. Пороговою фінансовою операцією вважається та, сума якої дорівнює чи перевищує 400 тисяч гривень (або еквівалент цієї суми в іноземній валюті чи банківських металах). Під моніторинг потрапляють також операції, пов'язані з одним або декількома з таких факторів:

• один з учасників угоди зареєстрований, проживає або перебуває в юрисдикціях із сумнівною репутацією (наприклад, у Росії);
• фінансова операція політично значимих осіб, членів їхніх сімей чи пов'язаних осіб;
• платіжні операції з переказу коштів за кордон, включаючи офшорні зони;
• фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів);
• фінансові операції е-резидента;
• фінансові операції вважаються підозрілими незалежно від суми, якщо суб'єкт моніторингу має підозри або достатньо підстав вважати, що вони пов'язані зі злочинною діяльністю, фінансуванням тероризму чи поширенням зброї масового ураження.

Які штрафи за невиконання вимог фінмоніторингу

У випадку, якщо суб'єкт первинного фінансового моніторингу не виконує або неналежно виконує вимоги законодавства, до нього застосовуються відповідні заходи впливу. Серед них: винесення письмового попередження, анулювання ліцензії, зобов'язання усунути посадову особу від роботи, а також накладення штрафів. Розмір штрафів для суб'єктів первинного фінансового моніторингу може перевищувати 3,5 мільйона доларів.

Втім, суб'єкти первинного фінансового моніторингу не можуть встановлювати штрафи для фізичних осіб. Як зазначається у повідомлені пресслужби Національного банку України, законодавство у сфері фінансового моніторингу не передбачає накладення банками будь-яких фінансових санкцій на порушників правил та стягнення з них штрафів.

Це означає, що банки не мають права застосовувати штрафні санкції до громадян за порушенням фінансового моніторингу. Закон про фінансовий моніторинг надає банкам право та обов'язок розривати ділові відносини з клієнтом та припиняти його обслуговування, включаючи закриття рахунку, у певних випадках, передбачених законодавством. У такій ситуації банк повертає кошти клієнту готівкою або переказує їх на інший рахунок за вказаними реквізитами, стягуючи стандартну комісію за проведення платіжної операції.

Національний банк України також не накладає жодних штрафних санкцій на громадян за порушення. Усі заходи впливу регулятора, включаючи ті, що стосуються фінансового моніторингу, спрямовані виключно на фінансові установи.

Нагадаємо Національний банк України оновив правила проведення касових операцій у національній валюті. Відтепер ФОПи та юридичні особи не зможуть отримувати готівку за розрахунками з громадянами, якщо переказ коштів здійснюється без відкриття рахунку.

 Ми також писали, що обмеження на карткові перекази можуть спричинити незручності для добросовісних користувачів. Волонтери та підприємці, які часто здійснюють P2P перекази, можуть зіткнутися з потребою надавати додаткові докази законності своїх фінансових операцій.