Бізнесу в Україні планують компенсувати інвестиції — деталі

В Україні планують запровадити європейську систему компенсації промислових інвестицій через податки. У Верховній Раді зареєстрували два відповідних законопроєкти, авторами яких є Данило Гетманцев, Дмитро Кисилевський, Андрій Мотовиловець, Дмитро Наталуха та 55 народних депутатів України з різних фракцій і груп.

Новини.LIVE розповідають про це детальніше.

У Комітеті Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики 5 серпня 2025 року відбулося засідання робочої групи щодо обговорення проєктів законів:

• №13414 — про внесення змін до пункту 4 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України щодо компенсації інвестицій через податки; 
• №13415 — про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо компенсації інвестицій через податки. 

Зазначені законопроєкти спрямовані на впровадження в Україні механізму компенсації інвестицій через податки.

"Ситуація з інвестуванням в Україні, на жаль, погіршується. Ми розуміємо, що насамперед це пов'язано з війною. Й очікувати на стрімке зростання інвестицій не варто", — зазначив голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев.

Він додав, що падіння інвестицій в 3,5 раза лише за I півріччя 2025 року є дуже тривожним сигналом й ознакою негативної тенденції з залучення інвестицій в Україну. І це попри те, що достатня кількість інструментів стимулювання інвестицій на сьогодні вже існує. Зокрема йдеться про інвестиційні парки, інвестняні, шахтарські містечка тощо, які покликані стимулювати галузі, що створюють додану вартість. 

Що передбачають нові законопроєкти

Заступник голови Комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський під час засідання робочої групи розповів, що нові законопроєкти мають запровадити механізм, який давно й успішно працює в Європейському Союзі та сприяє інвестиціям у будівництво нових заводів.

"Спілкуючись з українськими підприємцями, які свої бізнеси релокували якомога далі від фронту, я багато разів чув таку історію, що коли ти приїздиш до Євросоюзу і вкладаєш умовно 3 млн гривень у підприємство нового заводу, тобі повертають половину, а то і 70% вкладених інвестицій через податки, які сплачуватиме це підприємство", — пояснив він.

Кисилевський додав, що цей механізм міститься в Євродирективі про держдопомогу й передбачає можливість компенсації капітальних інвестицій через податки як спосіб підтримки економіки в тих регіонах, що потребують економічного розвитку. 

"Очевидно, що Україна є таким регіоном зі значно гіршими обставинами, ніж в країнах Євросоюзу. Цими законопроєктами ми фактично імплементуємо положення Євродирективи в українське законодавство", — зазначив заступник голови Комітету з питань економічного розвитку.      

Данило Гетманцев пояснив, що змінами до Податкового та Митного кодексів пропонується запровадити модель компенсації інвестицій через податки, що спонукатиме бізнес відходити від сировинної моделі, інвестуючи у розвиток інфраструктури для перероблювання.

Передбачається, що інвестори у сфері переробної промисловості отримають пільгові умови оподаткування на 10 років (2026-2035).

Які пільги надаватимуть інвесторам 

Для отримання пільг інвестор повинен розробити та реалізувати інвестиційний проєкт у сфері переробної промисловості:

• суть проєкту — будівництво, модернізація, технічне та/або технологічне переоснащення об’єктів інвестування у сфері переробної промисловості, придбання обладнання або земельних ділянок для реалізації проєкту;
• розмір інвестицій — від 100 тис. євро до 50 млн євро;
• строк реалізації — до 3 років.

Граничний обсяг податкових та митних пільг, що можуть бути отримані інвестором, визначається залежно від обсягу фактичного здійснення інвестицій і становить:

• для проєктів з розміром інвестицій від 100 тис. євро до 1 млн євро — 70% інвестицій;
• для проєктів з  розміром інвестицій від 1 млн євро до 20 млн євро — 50% інвестицій;
• для проєктів з розміром інвестицій від 20 млн євро до 50 млн євро  — 30% інвестицій.

Податкові та митні пільги, які можуть бути отримані в цих межах:

• звільнення від сплати податку на прибуток підприємств за умови, що 90% доходу надходить від продажу власної продукції, що є результатом перероблення;
• звільнення від оподаткування ПДВ та ввізним митом нового устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього, що ввозяться виключно для реалізації інвестиційного проєкту у сфері переробної промисловості;
• органи місцевого самоврядування надаватимуть пільги щодо земельного податку та орендної плати за землі державної та комунальної власності.

"Це стосуватиметься інвестицій в тому числі діючих підприємств. Це те, чого в нас немає в жодному чинному механізмі", — наголосив Кисилевський. 

Він переконаний, що компенсація інвестицій через податки сприятиме інвестиціям у переробну промисловість.

Як йдеться в законопроєктах, навіть при песимістичному сценарії це дозволить залучити близько 3 млрд доларів інвестицій на рік з переважанням капіталовкладень у галузь виробництва харчових продуктів і напоїв.

Що говорять у Міністерстві фінансів

Заступниця міністра фінансів України Світлана Воробей наголосила, що Міністерство фінансів також підтримує ініціативу, яка сприятиме розвитку переробної промисловості, в цілому. Адже, за її словами, це дійсно той шлях, яким наша країна повинна рухатися, і який допоможе розвинути інші галузі й підвищити глибину перероблення сировини. 

"Цей законопроєкт дуже вигідно відрізняється від багатьох інших, навіть вже чинних режимів і по суті пропонує компенсаторний механізм надання пільги, коли спершу інвестиція, а потім компенсація, коли буде створений актив, який запрацює. Такий підхід дійсно відповідає кращим європейським практикам", — зазначила вона.

Водночас заступниця міністра фінансів додала, що реалізувати такий підхід буде складно. 

"Щодо технічної сторони питання, нам здається, що не потрібно перевантажувати Податковий кодекс питаннями реалізації самого цього пільгового режиму. Тобто, яким чином створюється реєстр, яким чином відбираються підприємства до цього реєстру, як він перевіряється, як моніториться відповідність суб'єктів, які до нього внесені тощо",  — наголосила вона.

Це завдання, на думку Світлани Воробей, повинно бути предметом іншого спеціального законодавства, через те, що не лише податкові пільги є рушійною силою в розвитку переробної промисловості. Адже є питання й щодо приєднання до електромереж, виділення землі під будівництво, кредитування та багато інших.   

"Податковий кодекс регулює податкові взаємовідносини й не повинен стосуватися господарських питань", — резюмувала  заступниця міністра фінансів. 

Чи дозволить МВФ реалізувати ініціативу

Світлана Воробей, зауважила, що Україна має загальні зобов'язання, зазначені в меморандумі МВФ, щодо нерозширення податкових пільг.

"Наші взаємовідношення щодо цього законопроєкту з МВФ складаються не дуже просто. Ми відпрацьовували його з експертами фонду, і при тому, що усі їхні зауваження враховані, МВФ не  готовий підтримувати офіційно це законопроєкт, оскільки він формально призводить до впровадження нового пільгового режиму", — повідомила вона.

За словами Воробей, Міністерство фінансів буде шукати компроміс між потребами України й вимогами донорів, щоб створити в Україні сприятливі умови для розвитку переробної промисловості.    

Заступниця міністра фінансів також додала, що нульова ставка податку на прибуток, яка передбачена ініціативою, не сприймається ні експертами Євросоюзу, ні експертами МВФ. Тож Міністерство фінансів пропонує розглянути варіант зі зменшенням сум до сплати, але не нульову ставку.

Що стосується ПДВ, то Воробей пояснила, що це не є прямою втратою. Адже це більше кредитування галузі або підприємства-платника податків, тому що при виході на виробничу потужність, яка буде створюватися шляхом інвестицій, ПДВ буде сплачуватися з вартості виробленої продукції або наданих послуг. І таким чином бюджет отримає свій податок на додану вартість. 

"Зважаючи на те, що законопроєкт передбачає граничні обсяги надання пільги й пряму залежність від реалізації інвестиційного проєкту, то можна говорити про надання такої форми відтермінування сплати ПДВ", — резюмувала заступниця міністра фінансів.

Своєю чергою, у Федерації роботодавців України підтримали законопроєкти.

"Дуже слушна ініціатива. В нас є багато компаній, які готові інвестувати, і попередньо ми точно розуміємо, що запровадження цього механізму дозволить нам прийняти це рішення про інвестування саме в Україні й зараз, а не переносити ці інвестиції в сусідні країни", — додали у відомстві.

Наостанок Федерація роботодавців від імені 8 000 промислових компаній звернулася до народних депутатів, Міністерства фінансів, Міністерства економіки та уряду України з проханням якомога швидше підтримати цю ініціативу та реалізувати її. Адже, впевнені у відомстві, це стане головним інструментом для усіх компаній, яку купують обладнання та інвестують у переробну промисловість. 

Раніше ми писали, чому інвестори не прийшли в Україну.

Також дізнавайтеся, що гальмуватиме бізнес в Україні.