Рахунки українців більше не таємниця — кого змусять доплатити податки та до чого готуватись біженцям

У вересні цього року відбудеться перший автоматичний обмін фінансовою інформацією між Україною та понад 100 країнами, включаючи усі європейські. Він розкриє наявність та розмір доходів українців для подальшого їх оподаткування в Україні, а також може завдати багато клопоту українським біженцям, які отримують допомогу в європейських країнах, маючи при цьому доходи на батьківщині. Хто ще в зоні ризику і як можна легально уникнути автообміну, розбиралися Новини.LIVE

Що зміниться

Державна податкова служба отримала схвалений Глобальним Форумом ОЕСР Звіт про зрілість системи управління інформаційною безпекою в Україні та обмін інформацією для податкових цілей. Про це повідомляє прес-служба Податкової.

"Це означає, що у ДПС з'явиться інформація про стан банківських рахунків резидентів України за кордоном, а також ціла низка фінансової інформації про учасників міжнародних груп компаній у розрізі іноземних юрисдикцій щодо сплати податків, обсягів доходів, видів діяльності, чисельності працюючих та багато іншого ", — пояснив голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетьманцев.

Перший обмін інформацією має відбутися вже у вересні 2024 року, вивчатимуться дані за період з 1 липня 2023 року до 31 грудня 2023 року. Під дію цієї норми потраплять не лише рахунки українців у банках, зокрема Wise, Revolut, Zen та інші, а й рахунки інвестиційних, страхових та інших компаній. Загалом до міжнародного обміну за стандартами CRS приєдналося понад 100 країн, у тому числі всі європейські.

Це означає, що українська влада отримає інформацію про всі рахунки українських резидентів за кордоном, а іноземні країни — про кошти українських біженців.

Яку інформацію про рахунки клієнтів "зіллють" банки?

Банки, фінансові компанії, фонди, що ведуть рахунки клієнтів, формують звіт із наступними відомостями:

Відомості про громадянина:

• прізвище, ім'я, по батькові (по батькові — за наявності),
• адреса постійного місця проживання,
• юрисдикція податкового резиденства,
• індивідуальний податковий номер,
• Дата та місце народження.

Інформація про фінансові рахунки:

• відомості про підзвітну фінансову установу, яка надала інформацію (банк, фінансову, інвестиційну або страхову компанію),
• залишок коштів на банківському рахунку станом на кінець звітного року,
• загальна сума всіх коштів, сплачена або зарахована на фінансовий рахунок на користь його власника протягом календарного року.

Що податкова робитиме з цією інформацією

Згідно з перехідними положеннями Податкового кодексу, у зв'язку з тим, що в Україні діє правовий режим військового стану, такі дані не будуть вважатися податковою інформацією для громадян України, які мають рахунки в іноземних банках, що не перевищують еквівалент 250 тис. дол. на 31 грудня календарного року.

Водночас, як каже податковий консультант Олександр Зарайський, хоча інформація із системи не може бути використана для нарахування податків, це не забороняє податківцям направити вам запит на надання пояснень та документів про те, з якою метою було отримано рахунок та які кошти на нього надходили. 

"Чи робитимуть так податківці і щодо кого — сказати складно. Технічно податківці отримуватимуть інформацію про кілька мільйонів людей. Тому обробити всіх буде дуже складно", — зазначає експерт.

Однак, якщо такий запит таки буде направлений – на нього потрібно реагувати. Адже якщо податкова не отримає відповіді, то перше, що може світити людині, — це штраф у розмірі 8 тис. грн.

"Навіть якщо запит повертається без вручення, згідно із законом він вважається врученим. У гіршому випадку в такому випадку у податківців з'являється підстава на перевірку. І ця перевірка вже буде проводитися на підставі тієї інформації, яка є у податкової. В тому числі отриманої з того самого обміну інформацією", — розповідає Зарайський.

Тому перше, що радить експерт, — це актуалізувати дані щодо свого місця проживання, щоб не пропустити ймовірний лист від податківців.

Хто у зоні ризику?

Українцям, які проживають за кордоном і належним чином платили податки з доходів, отриманих за кордоном, навряд чи є привід хвилюватися, якщо на руках є всі підтверджувальні документи.

А от тим, хто не декларував свої доходи, експерти радять уже зараз підготувати відповідний пакет документів або подати декларації та доплатити податки. Також не зайвим буде оновити інформацію в іноземному банку, наголосивши, що більше не є податковими резидентами України.

У більшості країн з метою оподаткування резидентом країни є особа, яка перебуває на її території не менше 183 днів на рік.

Наприклад, якщо українець виїхав за кордон і не перебував в Україні понад 182 дні у 2023 році і він не є фізособою-підприємцем, то в такому разі при отриманні іноземного доходу можна змінити податковий статус на іншу країну та сплачувати податки в іншій країні.

А ось ті, хто має в Україні відкритий ФОП, автоматично вважатимуться резидентами України. Навіть якщо діяльність давно не ведеться, але реєстрацію не припинено, це критерій визнання особи резидентом України. Зрозуміло, і відповідний обов'язок щодо сплати податків від отриманих за кордоном доходів саме в Україні.

І тут ФОПів, які отримували доходи на рахунки іноземних банків та декларували їх як свій підприємницький дохід, тобто сплачували з нього єдиний податок, можуть чекати сюрпризи.

Річ у тому, що українські податківці традиційно вважають, що дохід, не переведений на ФОП-рахунок в Україну, має оподатковуватись 19,5%. Відповідно, такі ФОП у зоні ризику щодо донарахування великої частини податків.

З аналогічною проблемою можуть зіткнутися і ті фізичні особи, які раніше отримували доходи, але не платили з них податки: наприклад, прибуток від продажу цінних паперів, дивіденди від іноземних компаній, відсотки цінних паперів, доходи від продажу нерухомого майна або орендний дохід.

Біженцям приготуватись

Ще одна категорія громадян, яка перебуває в зоні ризику — це українські біженці, які отримують допомогу в країнах ЄС і при цьому працюють віддалено, отримують пенсію в Україні чи здають на батьківщині нерухомість, отримуючи додатковий дохід. Слід пам'ятати, обмін інформацією відбувається двосторонньо. Це означає, що не тільки українська влада отримає фінансову інформацію про рахунки українців за кордоном, а й іноземна про рахунки біженців в Україні.

Таким чином, якщо соціальні служби країн ЄС дізнаються про наявність коштів у біженців в українських чи інших зарубіжних банках, то, у найкращому разі, доведеться повернути усі отримані у вигляді допомоги гроші від держави, включаючи вартість житла та медичного страхування. У Німеччині, наприклад, це в середньому близько 1,2 тис. євро на місяць на людину.

Те саме може стосуватися і пенсіонерів. Багато біженців не вказували на отримання пенсії, оскільки вони не мали перший час доступу до грошей. Але потім отримали чи оформили такий доступ і мали про це повідомити соціальні відомства. І якщо людина, яка отримувала допомогу, цього не зробила, а соціальні відомства країн ЄС про це дізналися, то наслідки для таких громадян можуть бути дуже неприємними.

Як легально уникнути обміну CRS?

Як зазначають у юридичній компанії Azola Legal Services, уникнути CRS обміну легально можливо, проте варто пам'ятати, що міжнародне співтовариство активно працює над різними законодавчими інструментами для запобігання податковим ухиленням, а епоха "ховання" грошей давно минула.

Але легальні шляхи ще є. Серед них у компанії виділяють такі:

1. Зміна місця резиденції: Ви можете вибрати країну, яка не є учасницею CRS, та перевести свою резиденцію до країни, яка не здійснює автоматичного обміну інформацією. Звичайно, більшість із цих країн є досить сумнівними місцями, проте все ж таки є кілька якісних країн, у тому числі в Європі, які досі дотримуються традицій банківської конфіденційності.
2. Структурування активів: Використовуйте юридичних осіб, які можуть діяти як проміжні структури або власники активів, щоб зберегти конфіденційність власності. Це може включати використання трастових структур чи міжнародних корпорацій.
3. Інвестиції в нефінансові активи: Вкладайте гроші в нерухомість, мистецтво, дорогоцінні метали або інші нефінансові активи, які не підпадають під обов'язковий обмін інформацією у рамках CRS. Пам'ятайте, що криптоактиви з 2027 теж будуть під контролем у CRS.
4. Диверсифікація юрисдикцій: Розміщуйте свої фінансові активи в різних юрисдикціях та фінансових установах, де CRS може бути менш ретельним або де застосовуються інші правила обміну інформацією.

У компанії також зазначили, що уникнення CRS має відбуватися в рамках чинного законодавства та не повинно порушувати міжнародні фінансові стандарти. А будь-які неправомірні спроби уникнення обміну інформацією можуть призвести до серйозних правових наслідків та штрафів.